№ 1 (186) 2024 р. С. 48–53

АНАТОМО-ТОПОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ШИЛОПОДІБНОГО ВІДРОСТКА СКРОНЕВОЇ КІСТКИ ТА ОТОЧУЮЧИХ ЙОГО СТРУКТУР У НОРМІ ТА У РАЗІ ЙОГО ПОДОВЖЕННЯ

Одеський національний медичний університет

DOI 10.32782/2226-2008-2024-1-8

Метою дослідження є вдосконалення та спрощення методів консервативної та хірургічної терапії, а також їх комбінації у хворих із симптоматикою шилопід’язикового синдрому. Обстежені та проліковані 224 пацієнти. Жінок було 158 (70,5%), чоловіків – 66 (29,5%). Пацієнтів 25–30 років було 26 осіб (11,6%), 30–45 років – 133 особи (59,3%), 45–60 років – 47 осіб (20,9%), 60–70 років – 18 осіб (8,0%); тривалість захворювання – від 1 до 10–15 років.

Взаєморозташування шиловидного відростка скроневої кістки та оточуючих його структур у нормі та у разі його подовження і викривлення може суттєво відрізнятися. Вибір методики найбільш ефективного хірургічного, консервативного або комбінованого лікування хворих із симптоматикою шилопід’язикового синдрому є суворо індивідуальним, відповідним до особливостей анатомотопографічного розташування подовженого шилоподібного відростка скроневої кістки та оточуючих його структур.

Ключові слова: подовження шилоподібного відростка, судинно-нервовий пучок, біль у горлі, патофізіологічні механізми болю, судинні порушення.

REFERENCES

  1. Zinchenko DO, Zabolotnaya DD, Savchenko TD, Rylska OG, Peleshenko NO, Chohcia MS. Modern approaches to diagnosis and treatment of Eagle’s syndrome. Otorhinolaryngology. 2019; 4–5(2): 67–73.
  2. Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Diagnostic criteria and results of treatment of stylohyoid syndrome. 2019; 6 (2): 80–86. doi: 10.37219/2528-8253-2019-6-80.
  3. Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Features of CT diagnostics of hypertrophy of the styloid processes of the temporal bone and Eagle-Sterling syndrome. Otorhinolaryngology. 2021; 2 (4):54–59.
  4. Pukhlik SM, Shchelkunov AP, Shchelkunov AA. Improving methods for diagnosing hypertrophy of the styloid process of the temporal bone and stylohyoid syndrome in outpatient settings using functional tests. Otorhinolaryngology. 2021; 4:72–79.
  5. Shchelkunov AP, Sinoverska OB. Analysis and improvement of methods of conservative and different types of surgical treatment of stylohyoid syndrome. Odessa Medical Journal. 2023; 1:28–35. doi: 10.32782/2226-2008-2023-1-5.
  6. Frank G. Netter. Atlas of human anatomy. 7th edition. Kyiv: MEDICINE; 2020. 736 р.
  7. Correl R, Wescott W. Eagle’s syndrome diagnosed after a history of headache, dysphagia, otalgia and limited neck movement. Am. Dent. Assoc. 1982; 104:491–492. doi: 10.14219/jada.archive.1982.0220.
  8. Gudwin W. Elongated styloid process evaluation of symptoms and treatment. 1956; 66(6):687–695 doi: 10.1288/00005537-195606000-00012.
  9. Ayyildiz VA, Senel FA, Dursun A, Ozturk K. Morphometric examination of the styloid process by 3D-CT in patients with Eagle syndrome. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2019; 276(12):3453–3459 doi: 10.1007/s00405-019-05602-6.
  10. Jung T, Tschernitschek H, Hippen H, Schneider B, Borchers L. Elongated styloid process: when is it really elongated? Dentomaxillofac Radiol. 2004; 33(2): 119–124. doi: 10.1259/dmfr/13491574.
  11. Kent DT, Rath TJ, Snyderman C. Conventional and 3-Dimensional Computerized Tomography in Eagle’s Syndrome, Glossopharyngeal Neuralgia, and Asymptomatic Controls. Otolaryngol Head Neck Surg. 2015; 153(1): 41–47. doi: 10.1177/ 0194599815583047.
  12. Kumai Y, Hamasaki T, Yumoto E. Surgical management of Eagle’s syndrome: an approach to shooting craniofacial pain. Eur Arch Otorhinolaryngol. 2016; 273(10): 3421–3427. doi: 10.1007/s00405-016-4057-7.