№ 1–2 (179–180) 2022 р. С. 43–48

ОСОБЛИВОСТІ ТІЛОБУДОВИ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

Н. П. Масік, Т. В. Степанюк, О. А. Коробко, С. В. Нечипорук

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Вінниця, Україна

DOI 10.54229/2226-2008-2022-1-2-8

Мета: оцінити показники тілобудови хворих на ХОЗЛ та з’ясувати наявність взаємозв’язків.

Матеріали і методи. Обстежено 120 хворих на ХОЗЛ із різним ступенем тяжкості (GOLD 1–4). Визначали: ІМТ, мінеральну щільність кісткової тканини усього скелета, поперекового відділу хребта і променевої кістки, індекс кісткової маси (ІКМ), індекс жирової маси (ІЖM), індекс знежиреної маси (ІЗМ).

Результати. Підвищення ІЖM виявлено у 16,7% при GOLD 1, по 33,3% – GOLD 2 і 3 та 50% – при GOLD 4. Виявлено зниження ІКМ у 16,7% GOLD 1, у 33,3% – GOLD 2, у 83,3% – GOLD 3 і 100% – GOLD 4. Зростання тяжкості ХОЗЛ збільшує частоту випадків остеопорозу й остеопенії відповідно: від 10,0% і 50,0% при GOLD 1 до 50,0% і 44,3% – при GOLD 4. ІЗМ був знижений на 11,52% при GOLD 2, на 40,09% – ПРИ GOLD 3, на 54,03% – при GOLD 4 порівняно з GOLD 1.

Висновки. У обстежених хворих виявлено різні фенотипи ХОЗЛ: з ожирінням – у 29,2%, з остеопенією і остеопорозом – у 25,8%, зі саркопенією – у 45,0%.

Ключові слова: кісткова тканина, м’язова тканина, знежирена тканина, саркопенія, остеопороз, ожиріння.

REFERENCЕS

  1. Be Kai-Mikhael. Vnutrishnia istoriia. Leheni. Dyvovyzhnyi svit nashoho dykhannia. / Kai-Mikhael Be; [per. z nim. S. Zubchenka]. Kharkiv : Klub Simeinoho Dozvillia, 2021; 304 ISBN 617-12-8314-5. (in Ukrainian).
  2. Feshchenko Y.I., Gavrysyuk A.Y., Dziublyk Y.M. et al. Adapted clinical guideline: chronic obstructive pulmonary disease. Ukr. Pulmonol. J. 2020;3:5–36. DOI: 10.31215/2306-4927-2020-109-3-5-36 (in Ukrainian).
  3. Vieira , Nogueira I., Queiroz N. et al. Peripheral and respiratory muscle strength in chronic obstructive pulmonary disease. Rev Bras Cineantropom Desempenho Hum, 2018;20(2):125–133. ISSN 1415-8426. doi: 10.5007/1980-0037.2018v20n2p125.
  4. Kim S.H., Shin M.J., Shin Y.B., Kim K.U. Sarcopenia Associated with Chronic Obstructive Pulmonary Disease. J Bone Metab. 2019 May;26(2):65– DOI: 10.11005/jbm.2019.26.2.65. PMID: 31223602; PMCID: PMC6561852.
  5. Roh E., Choi K.M. Health Consequences of Sarcopenic Obesity: A Narrative Review. Front Endocrinol (Lausanne). 2020 May 21;11:332. DOI: 10.3389/fendo.2020.00332. PMID: 32508753; PMCID: PMC7253580.
  6. Lee K., Shin Y., Huh J., et al. Recent issues on body composition imaging for sarcopenia evaluation / Lee K, Shin Y, Huh J, Sung Y S, Lee IS, Yoon KH, Kim KW. Korean J Radiol. 2019. Feb;20(2):205– DOI: 10.3348/kjr.2018.0479.
  7. Davuzov R.R. Systemic inflammation as a predictor of sarcopenia in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Vestnik KRSU, 2020;20(9):36– (in Russian). URL: http://vestnik.krsu.edu.kg/archive/157/6655.
  8. Chaplyk-Chyzho I.O. Differences of components somatotype and indicators component composition of body weight between healthy and patients with acute and chronic pyogenic skin infections men and women. REPORTS OF MORPHOLOGY. 2016, 2(22): 279– (in Ukrainian).
  9. Karasik D., Kiel P. Evidence for pleiotropic factors in genetics of the musculoskeletal system. Bone. 2010, 46(5):1226–
  10. Kirchengast S., Huber J. Sex-specific associations between soft tissue body composition and bone mineral density among older adults. Ann. Hum. Biol. 2012, 39:206–
  11. Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I. Sarcopenia (literature review). Journal of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine. 2019;25(3):321–31. (in Ukrainian).
  12. Pomeroy E., Macintosh A., Wells J.C.K., et al. Relationship between body mass, lean mass, fat mass, and limb bone cross-sectional geometry: Implications for estimating body mass and physique from the skeleton. Am J Phys Anthropol. 2018,166:56–69. URL: https://doi.org/10.1002/ajpa.23398.
  13. Ashby R.L., Adams J.E., Roberts S.A., et al. Europe PMC Funders Group The muscle-bone unit of peripheral and central skeletal sites in children and young adults. Osteoporos Int. 2014,22:121–132. URL: https://doi.org/10.1007/s00198-010-1216-3.
  14. Rodionova S.S., Khakimov U.R. Risk Factors of bone mineral density deficit and low-energy fractures in primary osteoporosis in men. Vestnik tavmatologii i ortopedii im. N.N. Priorova. 2018;1:22–29. (in Russian).
  15. What you need to know about osteoporosis: textbook / comp.: N.G.Volokh, A.A.Cherepok, N.V.Zaporozhye: ZGMU, 2017. 27p.(School of Public Health). (in Russian). URL: http://dspace.zsmu.edu.ua/bitstream/123456789/7020/1/7331_%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9E%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%97.pdf.
  16. Povoroznyuk V.V., Dzerovych N.I. Sarcopenia, Osteoporosis and Its Complications. PAIN, JOINTS, SPINE. 2016,4(24):7–11. DOI: 10.22141/2224-1507.4.24.2016.94620. (in Ukrainian).
  17. Hsu Y.H., Venners S.A., Terwedow H.A., et al. Relation of body composition, fat mass, and serum lipids to osteoporotic fractures and bone mineral density in Chinese men and women. Am J Clin Nutr. 2006,83:146–154. URL: https://doi.org/10.1093/ajcn/83.1.146.101.
  18. Cordes C., Baum T., Dieckmeyer M., et al. MR-based assessment of bone marrow fat in osteoporosis, diabetes, and obesity. Front Endocrinol (Lausanne). 2016,7:1–7. URL: https://doi.org/10.3389/fendo.2016.00074.
  19. Masik N., Kalandey K. Association between sarcopenia and hypertension, ways of mutual influence on clinical course in the elderly (literature review). PAIN, JOINTS, SPINE. 2021,9(2):120–127. URL: https://doi.org/10.22141/2224-1507.9.2.2019.172123. (in Ukrainian)
  20. Kaji H. Interaction between muscle and bone. J. Bone Metab. 2014.21:29–40.
Переглянути публікацію PDF