№ 3 (181) 2022 р. С. 13–16

ОКИСНЕННЯ ГІДРАЗИДНОГО ФРАГМЕНТУ ГІДАЗЕПАМА – СТАДІЯ, ЩО ЛІМІТУЄ ЙОГО ЕЛІМІНАЦІЮ

Г. Ф. Степанов, К. В. Олійник, А. А. Костіна, Г. С. Маринюк

Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, Україна

DOI 10.32782/2226-2008-2022-3-2

Проведені дослідження показали, що введення тваринам фенобарбіталу та омепразолу загалом не впливає на кінетику виведення радіоактивного матеріалу з організму щурів. У всіх випадках спостерігається максимум виведення радіоактивного матеріалу у першу добу. Проте фенобарбітал прискорює екскрецію речовин ренальним шляхом, а омепразол – біліарним.

Враховуючи той факт, що фенобарбітал відноситься до індукторів CYP3А4, а омепразол – до інгібіторів субстратів CYP2С19, можна припустити, що N1-деалкілування гідазепаму каталізується цими ферментами. При цьому основним CYP450 у процесі є CYP 2С19.

Ключові слова: гідазепам, індуктор, інгібітор, екскреція, цитохром Р-450.

REFERENCES

  1. SavchenkoMA. Isolation of gidazepam and its metabolites by solid-phase extraction.Pharmaceutical journal.2016; 2: 43–47.URL: https://doi.org/10.32352/0367-3057.2.16.02 (in Ukrainian).
  2. Chubenko AV, Savchenko MA.Development and validation of the method for determining hydazepam in biological material by chromatography-mass spectrometry.Vestn.Kazakh Nationalhoney.Univ.2015; 2: 504–507.
  3. Kolyvanov GB. Pharmacokinetic assessment of tablet dosage forms of hydazepam prepared by various technologies. Experimental and clinical pharmacology. 2004; Volume 67, No. 2: 63–66.
  4. Golovenko NYa, Venerable EV.Pharmacological and toxicological characteristics of hydazepam and its metabolites.Contemporary problems of toxicology.2007; 4: 39–41.
  5. Synthesis of Benzodiazepines Through Ring Opening/Ring Closure of Benzimidazole Salts/ Sheng Tao, Dr. Qingqing Bu, Qianqian Shi, Prof. Dr. Donghui Wei. Chemistry – А European Journal. 2020; 26. № 15: 3252–3258. https://doi.org/10.1002/chem.201905828.
  6. Benzodiazepines: Uses, Dangers, and Clinical Considerations/ Edinoff A.N., Nix C.A., Hollier J., et al. Neurol Int. 2021; № 13(4): 594–607. doi: 10.3390/neurolint13040059.
  7. Golovenko NYa, Kravchenko IA.Biochemical pharmacology of prodrugs.Odessa: Ecology, 2007; 352.
  8. Testa B, Kraemer SD. The biochemistry of drug metabolism – An introduction. Part 2. Redox reactions and their enzymes. Chem. Biodivers. 2007; Vol. 4, № 3: 257–405. PMID: 17372942 DOI: 10.1002/cbdv.200790032.
  9. Verbeeck RK. Pharmacokinetics and dosage adjustment in patients with hepatic dysfunction. Eur J Clin Pharmacol. 2008; № 64(12): 1147–1161. doi: 10.1007/s00228-008-0553-z.
  10. Guengerich FP. Mechanisms of Cytochrome P450-Catalyzed Oxidations. ACS Catal. 2018; № 8(12):10964–10976. doi: 10.1021/acscatal.8b03401.
  11. Golovenko NYa. Physical and chemical pharmacology. Odessa: Astroprint; 2004. pp. 105–112.
Переглянути публікацію PDF