№ 3 (181) 2022 р. С. 35–39

КРАНІО-АБДОМІНО-СКЕЛЕТНА ТРАВМА У ПОСТРАЖДАЛИХ З ПОЛІТРАВМОЮ. Повідомлення 1

П. В. Танасієнко, А. У. Межиєв

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Вінниця, Україна
КНП «Одеська міська клінічна лікарня № 11», Одеса, Україна

DOI 10.32782/2226-2008-2022-3-7

Одним з найбільш часто реєстрованих різновидів політравми є краніо-абдоміно-скелетна травма. За даними літератури, сполучена черепно-мозкова травма зустрічається у 70-78% випадків, абдомінальна травма – у 21%, а скелетна – у 33% випадків. Метою нашого дослідження був аналіз джерел наукової та аналітичної інформації, а також накопиченого власного досвіду, що дасть змогу сформувати подальший науковий пошук у даній галузі та покращити результати лікування постраждалих з краніо-абдоміно-скелетною травмою. Частота спостереження поєднання пошкоджень опорно-рухового апарату, живота та черепно-мозковій травмі (ЧМТ) при політравмі найбільша і становить 88%, 35% та 71 % відповідно. При цьому поєднання ЧМТ з пошкодженнями живота та переломами кінцівок зустрічається у 22,5% випадків політравми. Наявність у постраждалих з краніо-абдоміно-скелетною травмою шоку і крововтрати виявляється у 75,6% випадків. У 70% постраждалих з політравмою скелетні пошкодження є множинними і відносяться до високоенергетичних, отриманих у дорожньо-транспортних пригодах та падінні висоти. Переломи кісток кінцівок у 39-58% пацієнтів складні, типу В і С (за класифікацією АO/ASIF), у кожного третього хворого – відкриті, з великим пошкодженням м’яких тканин. Краніо-абдоміно-скелетна травма є досить розповсюдженим варіантом політравми, що зустрічається у 10-12% пацієнтів з поєднаною травмою, а летальність від неї становить 10-33%. Краніо-абдоміно-скелетна травма характеризується тяжким протіканням та високою летальністю, що обумовлено високою шокогеністтю травми, розвитком синдрому взаємного обтяження пошкоджень, а також частим виникненням інфекційних ускладнень. У діагностиці та лікуванні пацієнтів з краніо-абдоміно-скелетною травмою важливим є дотримання тактики «damage control», що значно покращує результати лікування пацієнтів даної категорії.

Ключові слова: краніо-абдоміно-скелетна травма, постраждалі, політравма, лікування.

REFERENCES

  1. Adhikari K, Gupta MK, Pant AR, Rauniyar RK. Clinical Patterns and Computed Tomography Findings in Patients with Cranio-Cerebral Trauma in Tertiary Hospital in Eastern Nepal. J Nepal Health Res Counc. 2019 Apr 28;17(1):56-60. doi: 10.33314/jnhrc.1269.
  2. Berkeveld E, Popal Z, Schober P, Zuidema WP, Bloemers FW, Giannakopoulos GF. Prehospital time and mortality in polytrauma patients: a retrospective analysis BMC Emerg Med. 2021 Jul 6;21(1):78. doi: 10.1186/s12873-021-00476-6.
  3. Bundkirchen, K., Macke, C., Reifenrath, J., Schäck, L. M., Noack, S., Relja, B., … Neunaber, C. (2017). Severe Hemorrhagic Shock Leads to a Delayed Fracture Healing and Decreased Bone Callus Strength in a Mouse Model. Clinical orthopaedics and related research, 475(11), 2783–2794. doi:10.1007/s11999-017-5473-8.
  4. Burianov, O., Dubrov, S., Omelchenko, T., Lianskorunskyi, V. (2020). The impact of certain factors on complications development in patients with multiple long bone fractures of lower extremities and severe associated trauma. Journal Of Education, Health And Sport, 10(4), 317–332. doi:http://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2020.10.04.035.
  5. Butcher NE, Enninghorst N, Sisak K, Balogh ZJ. The definition of polytrauma: variable interrater versus intrarater agreement–a prospective international study among trauma surgeons. J Trauma Acute Care Surg. 2013;74(3):884–889. doi: 10.1097/TA.0b013e31827e1bad.
  6. Capizzi A, Woo J, Verduzco-Gutierrez M. Traumatic Brain Injury: An Overview of Epidemiology, Pathophysiology, and Medical Management. Med Clin North Am. 2020 Mar; 104(2):213–238. doi: 10.1016/j.mcna.2019.11.001.
  7. Chelly H, Bahloul M, Ammar R, et al. Clinical characteristics and prognosis of traumatic head injury following road traffic accidents admitted in ICU “analysis of 694 cases”. Eur J Trauma Emerg Surg. 2019;45:245–253. doi: 10.1007/s00068-017-0885-4.
  8. Frenzel S, Krenn P, Heinz T, Negrin LL. Does the applied polytrauma definition notably influence outcome and patient population? a retrospective analysis. Scand J Trauma Resusc Emerg Med. 2017 Aug 31;25(1):87. doi: 10.1186/s13049-017-0400-2.
  9. Frink, M., Lechler, P., Debus, F., & Ruchholtz, S. (2017). Multiple Trauma and Emergency Room Management. Deutsches Arzteblatt international, 114(29-30), 497–503. doi:10.3238/arztebl.2017.0497.
  10. Gustafson, M. L., Hollosi, S., Chumbe, J. T., Samanta, D., Modak, A., & Bethea, A. (2015). The effect of ethanol on lactate and base deficit as predictors of morbidity and mortality in trauma. The American journal of emergency medicine, 33(5), 607–613. doi:10.1016/j.ajem.2015.01.030.
  11. Haiko H.V., Derkach R.V. (2014) Analiz prychyn i faktoriv, shcho zumovliuiut smertnist postrazhdalykh iz travmamy oporno-rukhovoho aparatu, otrymanymy pid chas DTP. (Analysis of the causes and factors that determine the mortality of victims with injuries of the musculoskeletal system, received during road accidents.) Nauka i praktyka: mizhvidomchyi medychnyi zhurnal. 2014. № 1. S. 82–86.
  12. Humphrey C, Kumaratilake J, Henneberg M. Variability of characteristics of cranial projectile trauma in skeletal material. Anthropol Anz 2017 Dec 1;74(4):283-296. doi: 10.1127/anthranz/2017/0774. Epub 2017 Nov 14.
  13. Huriev S.O., Tanasiienko P.V., Baliasevych S.Ia.(2019) Vybir likuvalnoi taktyky u postrazhdalykh z vertebro-abdominalnoiu travmoiu v rezultati DTP. (The choice of treatment tactics for victims with a vertebro-abdominal injury as a result of a road accident.) Klinichna khirurhiia. №6. S. 30-33. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2019.06.30.
  14. \Kocuvan S. Brilej D. Stropnik D. Lefering R. Komadina R. (2016) Evaluation of major trauma in elderly patients – a single trauma center analysis. Wien Klin Wochenschr.; 128: 535–542. URL: https://doi.org/10.1007/s00508-016-1140-4.
  15. Lee HY, Youk H, Kim OH, Kang CY, Kong JS, Share. A Predictive Model to Analyze the Factors Affecting the Presence of Traumatic Brain Injury in the Elderly Occupants of Motor Vehicle Crashes Based on Korean In-Depth Accident Study (KIDAS) Database. Int J Environ Res Public Health. 2021 Apr 9;18(8):3975. doi: 10.3390/ijerph18083975.
  16. Ntundu SH, Herman AM, Kishe A, Babu H, Jahanpour OF, Msuya D, Patterns and outcomes of patients with abdominal trauma on operative management from northern Tanzania: a prospective single centre observational study. BMC Surg. 2019 Jun 26;19(1):69. doi: 10.1186/s12893-019-0530-8.
  17. Pape HC, Lefering R, Butcher N, Peitzman A, Leenen L, Marzi I, et al. The definition of polytrauma revisited: an international consensus process and proposal of the new ‘Berlin definition’ J Trauma Acute Care Surg. 2014;77(5):780–786. doi: 10.1097/TA.0000000000000453.
  18. Rabinovici R., Gautschy S., Coimbra R. Trends in trauma surgery: Analysis of the American Association for the Surgery of Trauma program 1939–2012. J. Trauma and Acute Care Surgery. 2014. Vol. 76. P. 672–681.
  19. Smith BG, Whiffin CJ, Esene IN, Karekezi C Neurotrauma clinicians’ perspectives on the contextual challenges associated with traumatic brain injury follow up in low-income and middle-income countries: A reflexive thematic analysis. PLoS One. 2022 Sep 19;17(9):e0274922. doi: 10.1371/journal.pone.0274922.
  20. Van Deynse H, Cools W, Depreitere B, Hubloue I, Share. Traumatic brain injury hospitalizations in Belgium: A brief overview of incidence, population characteristics, and outcomes. Front Public Health. 2022 Aug 8;10:916133. doi: 10.3389/fpubh.2022.916133.
Переглянути публікацію PDF