Abstract:
У сучасному суспільстві, в якому повсякчас відбуваються інформаційні та технологічні зміни, освітня діяльність постає як високотехнологічний процес, спрямований на постійне і безперервне оновлення компетенцій та компетентностей її суб’єктів. Центральним, стратегічно значущим серед нових глобальних викликів постає необхідність у випереджаючій освіті, яка дозволить перетворити сучасний світ в тотальне самонавчальне та самовдосконалююче суспільство, в якому навчання і самопідготовка здійснюватимуться систематично та безперервно. Одним із актуальних напрямків розбудови сучасної вищої освіти є впровадження в освітньому просторі різних інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема технології дистанційного навчання. Внаслідок чого, ключовим елементом освітньої інфраструктури сучасного закладу вищої освіти
постає система дистанційного навчання. Новий формат навчання та професійної підготовки майбутніх фахівців вимагає впровадження змін в
організацію освітнього процесу, оновлення технологій навчання у вищій школі, форм і методів взаємодії викладача та студента, створення спеціальних служб супроводу освітньої діяльності. Через те, відбуваються зміни і у структурі освітнього процесу закладу вищої освіти, яка представляє собою динамічну, цілісну, саморегульовану та здатну на трансформування, сукупність цілей, принципів, форм, методів, засобів навчання, виховання та розвитку, а також відносин і зв’язків між ними.
