№ 2 (199) 2026 р. С. 49–55

РОЛЬ ОДНОНУКЛЕОТИДНОГО ВАРІАНТА rs17492553 ГЕНА РЕЦЕПТОРА УМАМІ TAS1R1 У РОЗВИТКУ МЕТАБОЛІЧНО НЕЗДОРОВОГО ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ

О. Є. Абатуров, А. O. Нікуліна, Д. Л. Шульженко

Дніпровський державний медичний університет, Дніпро, Україна
Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня № 6» Дніпровської міської ради, Дніпро, Україна

DOI 10.32782/2226-2008-2026-2-7

Актуальність. SNV rs17492553 гена TAS1R1 впливає на сприйняття смаку умамі, що може сприяти розвитку ожиріння.

Мета: оцінити ризик метаболічно нездорового ожиріння (metabolically unhealthy obesity – MUO) у дітей із варіантом гена TAS1R1.

Методи. Обстежено 350 дітей (6–18 років) з ожирінням: 204 з MUO та 146 з метаболічно здоровим типом (metabolically healthy obesity – MHO). Показники глікемії, інсуліну та ліпідного профілю визначали методами Synevo. Секвенування генома 52 дітей проведено в лабораторії CeGaT (Німеччина).

Результати. Серед шести виявлених SNV лише rs17492553 корелював із MUO. Він асоціювався з підвищенням рівнів гонадотропінів та зниженням вітаміну D (25-гідроксикальциферолу) в сироватці.

Висновки. Носії CT-генотипу rs17492553 мають ризик розвитку MUO у 2,73 раза вищий, ніж СС-гомозиготи.

Ключові слова: діти, ожиріння, однонуклеотидні варіанти, рецептор смаку 1 член 1.

 REFERENCES

  1. Salama M, Balagopal B, Fennoy I, et al. Childhood Obesity, Diabetes, and Cardiovascular Disease Risk. J Clin Endocrinol Metab. 2023;108(12):3051–3066. https://doi.org/10.1210/clinem/dgad361.
  2. Sonagra AD, Parchwani D, Singh R, et al. Maternal Obesity and Neonatal Metabolic Health: Insights Into Insulin Resistance. Cureus. 2024;16(3):e55923. https://doi.org/10.7759/cureus.55923.
  3. Nagata JM, Helmer CK, Wong JH, et al. Social epidemiology of cardiometabolic risk factors in early adolescents. Int J Cardiol Cardiovasc Risk Prev. 2025;6(25):200382. https://doi.org/10.1016/j.ijcrp.2025.200382.
  4. Abaturov A, Nikulina A. Taste preferences and obesity. Pediatr Pol. 2022;97(1):1–6. https://doi.org/10.5114/ polp.2022.115139.
  5. Wu B, Eldeghaidy S, Ayed C, et al. Mechanisms of umami taste perception: From molecular level to brain imaging. Crit Rev Food Sci Nutr. 2022;62(25):7015–7024. https://doi.org/10.1080/10408398.2021.1909532.
  6. Diepeveen J, Moerdijk-Poortvliet TCW, van der Leij FR. Molecular insights into human taste perception and umami tastants: A review. J Food Sci. 2022;87(4):1449–1465. https://doi.org/10.1111/1750-3841.16101.
  7. Servant G, Frerot E. Pharmacology of the Umami Taste Receptor. Handb Exp Pharmacol. 2021;275:109–136. https://doi.org/10.1007/164_2021_439.
  8. Ball L, Bauer J, Krautwurst D. Heterodimerization of Chemoreceptors TAS1R3 and mGlu2 in Human Blood Leukocytes. Int J Mol Sci. 2023;24(16):12942. https://doi.org/10.3390/ijms241612942.
  9. Amado NJ, Hanselman EC, Harmon CP, et al. Ribonucleotides differentially modulate oral glutamate detection thresholds. Chem Senses. 2024;49:bjad049. https://doi.org/10.1093/chemse/bjad049.
  10. Shaji CS, Saraswathy R. Taste receptors influencing effective modalities in human health – A cutting edge update on TAS1R and TAS2R receptor polymorphisms in taste perception and disease risk. Nutr Health. 2023:2601060231186865. https://doi.org/10.1177/02601060231186865.
  11. Brown JE, Morton L, Braakhuis AJ. Exploring genetic modifiers influencing adult eating behaviour: A scoping review. Appetite. 2025;214:108193. https://doi.org/10.1016/j.appet.2025.108193.
  12. Josefson JL, Kuang A, Allard C, et al. Newborn adiposity is associated with cord blood DNA methylation at IGF1R and KLF7. Obesity (Silver Spring). 2024;32(10):1923–1933. https://doi.org/10.1002/oby.24109.
  13. Leija-Martínez JJ, Guzmán-Martín CA, González-Ramírez J, et al. Whole Blood Expression Levels of Long Noncoding RNAs: HOTAIRM1, GAS5, MZF1-AS1, and OIP5-AS1 as Biomarkers in Adolescents with Obesity-Related Asthma. Int J Mol Sci. 2023;24(7):6481. https://doi.org/10.3390/ijms24076481.
  14. American Diabetes Association Professional Practice Committee. 6. Glycemic Targets: Standards of Medical Care in Diabetes-2022. Diabetes Care. 2022;45(Suppl 1):83–96. https://doi.org/10.2337/dc22-S006.
  15. Elkins C, Fruh S, Jones L, et al. Clinical Practice Recommendations for Pediatric Dyslipidemia. J Pediatr Health Care. 2019;33(4):494–504. https://doi.org/10.1016/j.pedhc.2019.02.009.
  16. Karczewski KJ, Francioli LC, Tiao G, et al. The mutational constraint spectrum quantified from variation in 141,456 humans. Nature. 2020;581:434–443. https://doi.org/10.1038/s41586-020-2308-7.
  17. Ma L, Tian X, Xi F, et al. Ablation of TAS1R1 Reduces Lipid Accumulation Through Reducing the de Novo Lipid Synthesis and Improving Lipid Catabolism in Mice. J Agric Food Chem. 2022;70(33):10248–10258. https://doi.org/10.1021/acs. jafc.2c02077.
  18. Shojaat SS, Engman S, Hofferber J, et al. Loss of the nutrient receptor Tas1R3 reduces atherosclerotic plaque accumulation and hepatic steatosis in ApoE mice. J Physiol Biochem. 2020;76(4):623–636. https://doi.org/10.1007/s13105-020-00768-8.
  19. Han P, Keast R, Roura E. TAS1R1 and TAS1R3 Polymorphisms Relate to Energy and Protein-Rich Food Choices from a Buffet Meal Respectively. Nutrients. 2018;10(12):1906. https://doi.org/10.3390/nu10121906.
  20. Kahe K, Laferrère B, Castellanos FX, et al. Monosodium glutamate: A hidden risk factor for obesity? Obes Rev. 2025;26(6):e13903. https://doi.org/10.1111/obr.13903.
Переглянути публікацію PDF