№ 5 (196) 2025 р. С. 83–89

ВПЛИВ ЕКСТРАКТУ ТРАВИ TAGETES PATULA L. НА ГІСТОСТРУКТУРУ ПЕЧІНКИ ТА ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ НА МОДЕЛЯХ ЕТАНОЛ-ПАРАЦЕТАМОЛОВОГО ГЕПАТИТУ ТА СТРЕПТОЗОТОЦИНОВОГО ДІАБЕТУ В ЩУРІВ

Н. А. Цубанова, Н. І. Волощук, Г. Б. Галевич

Комунальний заклад вищої освіти Львівської обласної ради «Львівська медична академія імені Андрея Крупинського», Львів, Україна,
Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова, Вінниця, Україна

DOI 10.32782/2226-2008-2025-5-14

У роботі оцінено вплив екстракту трави чорнобривців розлогих (Tagetes patula L) на гістологічні зміни за умов етанол-парацетамолового гепатиту та стрептозотоцинового діабету. Досліджуваний cухий екстракт трави чорнобривців розлогих (ЕТЧР) та референс-препарат Силімарин вводили в дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі. Встановлено, що ЕТЧР чинить помітну захисну дію за умов етанол-парацетамолового гепатиту, зменшує ступінь гідропичної і жирової дистрофії гепатоцитів, розлади внутрішньої гемодинаміки, запальну реакцію; сприяє нормалізації структури і морфологічній цілісності клітин. На моделі стрептозотоцинового діабету ЕТЧР зменшує деструктивно-дистрофічно змінені клітини підшлункової залози проявляє протизапальну дію, тобто ЕТЧР чинить виразну органопротекторну дію на печінку за умов етанол-парацетамолового гепатиту та на підшлункову залозу за умов стрептозотоцинового діабету.

Ключові слова: екстракт трави Tagetes patula L, етанол-парацетамоловий гепатит, стрептозотоциновий діабет, щури, гістологічні дослідження.

REFERENCES

  1. Wei BM, Fox LP, Kaffenberger BH, et al. Drug-induced hypersensitivity syndrome/drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms. Part I. Epidemiology, pathogenesis, clinicopathological features, and prognosis. J Am Acad Dermatol. 2024; 90(5): 885–908. DOI: 10.1016/j.jaad.2023.02.072.
  2. Dart RC, Mullins ME, Matoushek T, et al. Management of Acetaminophen Poisoning in the US and Canada: A Consensus Statement. JAMA Netw Open. 2023; 6(8): e2327739. DOI: 10.1001/jamanetworkopen.2023.27739.
  3. Turner PJ, Arasi S, Ballmer-Weber B, et al. Global Allergy, Asthma European Network (GA2LEN) Food Allergy Guideline Group. Risk factors for severe reactions in food allergy: Rapid evidence review with meta-analysis. 2022; 77(9): 2634–2652. DOI: 10.1111/all.15318.
  4. Katarey D, Verma S. Drug-induced liver injury. Clin Med (Lond). 2016; 16(Suppl 6): s104–s109. DOI: 10.7861/ clinmedicine.16-6-s104.
  5. Bhushan B, Apte U. Liver Regeneration after Acetaminophen Hepatotoxicity: Mechanisms and Therapeutic Opportunities. Am J Pathol. 2019; 189(4): 719–729. DOI: 10.1016/j.ajpath.2018.12.006.
  6. Kwiatkowska E, Domański L, Dziedziejko V, et al. The Mechanism of Drug Nephrotoxicity and the Methods for Preventing Kidney Damage. Int J Mol Sci. 2021;22(11):6109. DOI: 10.3390/ijms22116109.
  7. Perazella MA. Pharmacology behind Common Drug Nephrotoxicities. Clin J Am Soc Nephrol. 2018; 13(12): 1897–1908. DOI: 10.2215/CJN.00150118.
  8. Stine JG, Chalasani NP. Drug Hepatotoxicity: Environmental Factors. Clin Liver Dis. 2017; 21(1): 103–113. DOI: 10.1016/ j.cld.2016.08.008.
  9. Saran C, Brouwer KL. Hepatic Bile Acid Transporters and Drug-induced Hepatotoxicity. Toxicol Pathol. 2023; 51(7–8): 405–413. DOI: 10.1177/01926233231212255.
  10. Koshurba I, Chyzh M, Hladkykh F, Belochkina I. Influence of Placenta Cryoextract on the Liver Metabolic and Functional State in Case of D-Galactosamine Hepatitis. Innovative Biosystems and Bioengineering. 2022; 6(2): 64–7. DOI: https://doi.org/ 10.20535/ibb.2022.6.2.264774.
  11. Jones MR, Hall OM, Kaye AM. Drug-induced acute pancreatitis: a review. Ochsner J., 2015; 15(1): 45–51. PMCID: PMC4365846.
  12. Sosnowski K, Nehring Р, Przybyłkowski А. Pacreas and Adverse Drug Reactions: A Literature Review. Drug Saf. 2022; 45(9): 929–939. DOI: 10.1007/s40264-022-01204-0.
  13. Wadhwa K, Pahwa R, Kumar M, et al. Mechanistic Insights into the Pharmacological Significance of Silymarin. Molecules. 2022; 27(16): 5327. DOI: 10.3390/molecules27165327.
  14. Calderon ME., Herrera D, Mogan S, et. al. Impact of Silymarin Supplements on Liver Enzyme Levels: A Systematic Review. 2023; 15(10): e47608. DOI: 10.7759/cureus.47608.
  15. Delmas D, Xiao J, Vejux A. Silymarin and Cancer: A Dual Strategy in Both in Chemoprevention and Chemosensitivity. Molecules. 2020; 5(9): 2009. DOI: 10.3390/molecules25092009.
  16. Marchyshin SM, Halevych HB, Tsubanova NA et al., inventors; I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, assignee. Sposib oderzhannya farmakolohichno aktyvnoyi roslynnoyi substantsiyi z travy chornobryvtsiv rozlohykh. [Method for obtaining a pharmacologically active plant substance from the herb Marigold vulgaris] Patent of Ukraine UA 158450. Feb. 2025. 12. 7 p. https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1841728/.
  17. Tsubanova N, Trutaieva L. Antioxidant and anticytolytic action as the basis of the Pancreo-Plant® hepatoprotective effect in acute liver ischemia. Ceska Slov Farm. 2021 Summer; 70(3): 102–108. PMID: 34418947. https://pubmed.ncbi.nlm.nih. gov/34418947/.
  18. Stefanov OV. Doklinichni doslidzhennia likarskykh zasobiv : metod. rek. [Preclinical research of medicines: methodical recommendations]. Kyiv: Avitsena, 2001; 528 р. [in Ukrainian]
  19. Zhu Y, Wang D, Zhou S, Zhou T. Hypoglycemic Effects of Gynura divaricata (L.) DC Polysaccharide and Action Mechanisms via Modulation of Gut Microbiota in Diabetic Mice. J Agric Food Chem. 2024; 72(17): 9893–9905. DOI: 10.1021/ acs.jafc.4c00626.
  20. Di Lorenzo C, Colombo F, Biella S. Polyphenols and Human Health: The Role of Bioavailability. Nutrients. 2021; 13(1): 273–278. DOI: 10.3390/nu13010273.
Переглянути публікацію PDF