№ 6 (178) 2021 р. С. 28–31

ГІПЕРПРОЛАКТИНЕМIЧНИЙ ГIПОГОНАДИЗМ: ПРОГНОЗУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТI ЛIКУВАННЯ I ТАКТИКА ВЕДЕННЯ

Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, Україна

DOI 10.54229/2226-2008-2021-6-5

У статті наведено результати визначення типів сироваткового профілю гонадотропних гормонів (ГГ) і ефективності лікування порушень менструальної та репродуктивної функцій, що зумовлені гіперпролактинемією (ГПРЛ), залежно від характеру взаємовідношень ГГ. Виявлення чотирьох типів секреції ГГ при ГПРЛ свідчить про наявність різних патогенетичних особливостей даної патології, що необхідно враховувати при призначенні персоналізованої терапії під час відновлення функції яєчників і фертильності, своєчасно застосовувати допоміжні репродуктивні технології.

Ключові слова: гіперпролактинемія, гіпогонадизм, патогенетичні особливості, прогнозування, терапія.

REFERENCES

1. Pyrohova VI, Veresnyuk NS, Shurpyak SO. Syndrome of hyperprolactinemia in ambulatory practice of obstetrician-gynaecologist. Zdorovye zhenschiny. 2017;(9)125:10- 16.
2. Rykova OV. Hyperprolactinemia: optimal algoritm of laboratory diagnostics. Zdorovye zhenschiny. 2016;3(109):126-128.
3. Tronko MD, Antipkin YuG, Kaminskiy VV, Tatarchuk TF. et al. National consensus as for management of patients with hyperprolactinemia. Reproduktivna endokrinologiya. 2016;4 (10):8-18.
4. Paіubska S, Adamiak-Godlewska A, Winkler I, Romanek-Piva K, Rechberger T, Gogacz M. Hyperprolactinaemia — a problem in patients from the reproductive period to the menopause. Prz Menopauzalny. 2017;16:1-7. DOI: 10.5114/pm.2017.67364.
5. Melmed S, Casanueva FF, Hoffman AR, Kleinberg DL, Montori VM. et al. Diagnosis and treatment of hypeprolactinemia: an Endocrine Society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011;96(2):273-88.
6. Capozzi A, Scambia G, Pontecorvi A, Lello S. Hyperprolactinemia: pathophysiology and therapeutic approach. Gynecol Endocrinol. 2015 Jul;31(7):506-10. DOI: 10.3109/09513590.2015.1017810. Epub 2015 Jul 6.
7. Matalliotakis M, Koliarakis I, Matalliotaki C, Trivli A, Hatzidaki E. Clinical manifestations, evaluation and management of hyperprolactinemia in adolescent and young girls: a brief review. Acta Biomed. 2019;90(1):149-157. DOI: 10.23750/abm.v90i1.8142.
8. Vilar L, Vilar CF, Lyra R, Freitas MDC. Pitfalls in the Diagnostic Evaluation of Hyperprolactinemia. Neuroendocrinology. 2019;109(1):7-19. DOI: 10.1159/000499694. Epub 2019 Mar 20. PMID: 30889571
9. Macotela Y., Triebel J., Clapp C. Time for a New Perspective on Prolactin in Metabolism. Trends Endocrinol Metab. 2020;31(4):276-286. https://doi.org/10.1016/j.tem.2020.01.004
10. Pereira-Lima JFS, Leгes CGS, Neto FMF, Barbosa MV, Silva ALM, Oliveira M. Hyperprolactinemia and body weight: prevalence of obesity and overweight in patients with hyperprolactinemia. Res J Endocrinol Metab. 2013;1(1):2. https://doi.org/10.7243/2053-3640-1-2.
11. Melnichenko GA, Dzeranova LK, Pigarova EA. National questionary about management of hyperprolactinemia under real clinical practice. Ozhirenie i metabolizm. 2016;13 (2):14-19.
12. Salvatori R. Dopamine agonist withdrawal in hyperprolactinemia: when and how. Endocrine. 2018;59 (1):4-6. DOI: 10.1007/s12020-017-1469-0
13. Xia MY, Lou XH, Lin SJ, Wu ZB. Optimal timing of dopamine agonist withdrawal in patients with hyperprolactinemia: a systematic review and meta-analysis. Endocrine. 2018;59(1):50-61. DOI: 10.1007/s12020-017-1444-9
14. Wang AT, Mullan RJ, Lane MA, Hazem A, Prasad C, Gathaiya NW, Fernandez-Balsells MM, Bagatto A, Coto-Yglesias F, Carey J, Elraiyah TA, Erwin PJ, Gandhi GY, Montori VM, Murad MH. Treatment of hyperprolactinemia: a systematic review and meta-analysis. Syst Rev. 2012 Jul 24;1:33. DOI: 10.1186/2046-4053-1-33.