Поширення вроджених вад розвитку щелепно-лицевої ділянки за даними ВООЗ (2005р.) складає 4-6%. Серед вроджених аномалій розвитку людини вроджена розщілина твердого і м’якого піднебіння зустрічається найбільш часто. У
дітей з даною патологією яскраво виражені порушення функції дихання, ссання, ковтання, а у подальшому жування
та мови.
Вивчення клінічних особливостей залишкових та вторинних
дефектів твердого піднебіння, що виникають після проведених оперативних втручань при вроджених розщілинах.
Клінічні вивчення характеру ускладнень, що виникають в
різні періоди після операції; визначення переважного розташування дефектів, що утворюються та їх клінічна характеристика; визначення розмірів, наявність сполучення з
порожниною носа; порівняльна характеристика дефектів,
що є залишковими або тих, які виникають вторинно після
операції.
The urgency of the problem. The prevalence of innate defects of
maxillo-facial part according to the data of WHO (2005) equals
4-6 %. Among innate anomalies of the human development the
innate cleft of hard and soft palate is the most frequently observed. The disorders in the breathing, suction, swallowing
functions and further the ones of chewing and speaking are especially expressed in children with the given pathology.
The aim. The study of the clinical peculiarities of residual and
repeated defects of hard palate, which appear after surgeries at
innate clefts.
The materials and the methods of the investigation. The clinical (the study of the character of complications, which appear in
different periods after surgery; the determination of the prevailing location of forming defects and their clinical characteristics;
the evaluation of the dimensions, the presence of the connection
to the nasal cavity; the comparative characteristics of defects,
residual ones or those, which reappear after the surgery).
The subject of the investigation. The patients, having undergone the surgery on total, conjugate or combined, isolated total
or partial clefts of hard and soft palate.
The findings and discussion on them. During the investigation
the authors have examined 63 patients, having undergone the
surgeries on innate cleft of hard and soft palate. The comparative characteristics of the clinical indices at the complicated
wound healing after the primary or repeated reconstructions of
hard or soft palate was made. According to the findings all patients were divided into groups:
1. the patients with the residual defects of hard palate at stepby-step reconstruction;
2. the patients with the repeated defects of hard palate, formed
at the stage of its restoration at its step-by-step reconstruction;
3. the patients with the repeated defects of hard palate at its
one-stage restoration;
As the studies have shown, the periosteoplasty of alveolar appendage and the front part of palate at the stage of surgical restoration of upper lip is very promising. This manipulation at the
stage of primary cheiloplasty creates conditions for the further
stages of surgical treatment.
The conclusion: cheiloplasty simultaneous to periosteoplasty of
alveolar appendage and front part of soft palate eases greatly
the process of restoration of soft palate at radical uranoplasty
as well as prevention of oronasal fistulae.
Распространение врожденных дефектов развития челюстно-лицевого области по данным ВОЗ (2005 г.) составляет 4-6 %. Среди врожденных аномалий развития человека
врожденные несращения твердого и мягкого неба встречается наиболее часто. У детей с данной патологией ярко
выражены нарушения функции дыхания, сосания, глотания,
а в последующем жевание и разговора.
Изучение клинических особенностей остаточных и вторичных дефектов твердого неба, которые возникают после
проведенных оперативных вмешательств при врожденных
несращениях. Клинические изучения характера осложнений,
которые возникают в разные периоды после операции; определение подавляющего расположения дефектов, которые
образуются и их клиническая характеристика; определение
размеров, наличие соединения с полостью носа; сравнительная характеристика дефектов, которые являются
остаточными или тех, которые возникают вторично после
операции.