Хронический постиплантационный гайморит: упрочнение костной ткани верхней челюсти мебифоном

Abstract

Етіологія та патогенез хронічного постімплантаційного гаймориту (ХПГ) обумовлений якістю кістки верхньої щелепи, зниженням механічної міцності кістки, підвищенням порозності та проникності кістки для мікроорганізмів зубо-ясневих кишеней і ротової порожнини після дентальної імплантації (ДІ). Мета роботи – показати ефективність використання мебіфону в лікуванні хворих на ХПГ. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 30 осіб віком від 39 до 55 років з ХПГ. Пацієнти не мали в анамнезі захворювань вуха, горла і навколоносових пазух. ДІ не передував за показаннями синусліфтинг. Клінічна симптоматика гаймориту виникла в строки від 14 до 24 місяців після ДІ на верхній щелепі. Рентгенівські комп'ютерні томографічні дослідження виконувались на апараті «Соматом Плюс 4». Тип якості кістки визначено за С. Misch. Аналіз рентгенівської щільності проводився за допомогою функції «Evaluate region of interest». Перше КТ дослідження проводилось після звертання хворого і ринологічного обстеження, друге – через 6 місяців при контрольному обстеженні. Висновки. Аналіз рентгенівської щільності – статистичної структурно-чутливої характеристики тканини, що адекватно інтегрально відбиває щільність, проникність, міцність – показав достовірне збільшення показника через 6 місяців у всіх хворих після 1 курсу лікування.

Etiopathogenesis of chronic post-implantation sinusitis (CPS) is conditioned by the properties of the maxillar bone, the pathogenesis of partially edentulous and lowering the mechanical strength of bone, increasing bone porosity and permeability to microorganisms teeth-gums and mouth after the dental implant (DI). Purpose: to assess the effectiveness of the use in the treatment of mebifon CPS. Material and methods. The study included 30 people with CPS in age from 39 to 55 years witout a history of diseases of the ear and paranasal sinuses. DI was not preceded by indications sinus - lift. Clinical symptoms of sinusitis occurred in the period from 14 to 24 months after DI in the upper jaw. X-ray computed tomographic studies were performed using "Somatom Plus 4" scanner. Type of bone quality was determined by S. Misch classification. Analysis of the X-ray density was performed by using the "Evaluate region of interest" function. First CT study was performed before the treatment of the patient and rinological survey, second – after 6 months at follow-up examination. Conclusions. Analysis of the X-ray density – the statistical structure-sensitive characteristics of the fabric, on the adequacy of integrated reflective density, permeability, strength – showed a significant increase in the 6 months in all patients after 1 course of treatment.