Мета: оцінити ефективність надання догоспітальної допомоги при інсульті в контексті реформування національної системи охорони здоров’я на прикладі Одеської області. Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз діяльності екстреної медичної допомоги (ЕМД) у 2016–
2018 рр. (до впровадження реформи) та в 2018–2019 рр. Результати. Проведений аналіз показав, що в середньому щороку в області через систему екстреної медичної допомоги госпіталізували з інсультом (1160±29) пацієнтів, що становить 47,7 випадку на 100 000 населення. Середній вік госпіталізованих пацієнтів становив (62,6±3,8) року, при гендерному співвідношенні 1/1,2 із незначним переважанням чоловіків. Найбільшу кількість випадків гострих порушень мозкового кровообігу (ГПМК) зафіксовано влітку (61,4 %). Близько 25–30 % викликів екстреної медичної допомоги не завершуються госпіталізацією хворого з інсультом. Причини відмови пов᾽язані з бажанням хворого або його родичів лікуватися амбулаторно (13,5 %), наявністю серед родичів лікарів або середніх медичних працівників (11,7 %), браком коштів (18,9 %), сімейними обставинами (6,3 %), загальним тяжким станом хворого (4,5 %). Після введення у дію нової концепції екстреної медичної допомоги кількість відмов від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася у 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Обговорюють досвід
створення регіональних клінічних та транспортних протоколів для максимального скорочення часу і забезпечення оптимального лікування на всіх етапах медичної допомоги. Висновки. Впровадження реформи покращило якість догоспітальної допомоги при інсульті, так кількість відмов
від госпіталізації за наявності інсульту зменшилася в 2,5 раза, кількість пацієнтів, яких доставили до лікарні в рамках терапевтичного вікна, зросла на 36,3 %. Залишається актуальною проблема необґрунтованих відмов пацієнтів із ГПМК та їхніх родичів від термінової госпіталізації. Обговорюють впровадження стандартизованих операційних процедур надання догоспітальної допомоги, спрямованих на зменшення часу транспортування пацієнтів до стаціонару.
Purpose: to evaluate the effectiveness of the provision of prehospital care for stroke in the context of reforming the national health system using the example of the Odesa region. Materials and Methods. A retrospective analysis of the activities of emergency medical care was carried out in 2016–2018 (before the implementation of the reform) and in 2018–2019. Results. The analysis showed that on average, (1160±29) patients were hospitalized in the region every year through the EMC system, which is 47.7 cases per 100.000 population. The mean age of patients hospitalized for EMC was (62.6±3.8) years, with a gender ratio of 1/1.2 with a slight male predominance. The largest number of stroke cases was recorded in summer (61.4 %). About 25–30 % of emergency medical care calls are not completed by the hospitalization of a stroke patient. The reasons for refusal are related to the wish of the patient or his relatives to be treated on an outpatient basis (13.5 %), the presence of physicians or medical professionals among the relatives (11.7 %), lack of funds (18.9 %), family circumstances (6.3 %), the general serious condition of the patient (4.5 %). After the introduction of the new concept of emergency care, the number of hospital refusals in the presence of stroke decreased by 2.5 times, the number of patients admitted to the hospital within the therapeutic window increased by 36.3 %. The experience of creating regional clinical and transport protocols for maximum time reduction and optimal treatment at all stages of care is discussed. Сonclusion. The implementation of the reform improved the quality of pre-hospital care for stroke, the number of refusals from hospitalization in the presence of stroke decreased by 2.5 times, the number of patients admitted to the hospital within the therapeutic window increased by 36.3 %. The problem of unreasonable refusals of patients with stroke and
their relatives from urgent hospitalization remains crucial. The introduction of standardized operating procedures for the provision of prehospital care aimed at reducing the time for patients transportation to the hospital is discussed.
