Метою дослідження була оцінка поширеності постінсультного болю та ефективності його діагностики та лікування
в умовах університетської клініки.
Дослідження виконане на базі інсультної служби неврологічного відділення Центру реконструктивної та відновної медицини (університетська клініка) Одеського національного медичного університету впродовж 2016-2018 рр.
Обстежено 239 пацієнтів з ГПМК, в тому числі 217 – за ішемічним типом, та 22 – за геморагічним. Оцінка інтенсивності болю проводилася за допомогою 10-бальної візуально-аналогової шкали. З дослідження виключалися хворі з
тяжким інсультом (NIHSS>15 балів) та порушеннями свідомості (ШКГ<15 балів) – всього 102 пацієнти, пацієнти з
синдромом Герстмана (1 особа). Таким чином загальна вибірка для аналізу склала 138 хворих, серед яких переважали чоловіки (54,3%). У хворих з сенсорною афазією спілкування відбувалося за допомогою друкованих інструкцій та
сигнальних карток. Термін катамнестичного спостереження склав 6 місяців, контрольні візити проводилися на 3-му
та 6-му місяці після маніфестації симптомів.
Показано, що частота постінсультного больового синдрому складає 55,8% від загальної чисельності хворих на
ГПМК. Найбільш часто реєструється біль в плечовому суглобі паретичної кінцівки обумовлений підвивихом головки
плечової кісти, який реєструється у 28,3% пацієнтів з ПБС під час перебування в стаціонарі та у 20,3% – впродовж перших тижнів після виписки. Частота ПБС центрального ґенезу складає 31,1%. Синдром комплексного регіонально-
го болю виникає у 4,4% пацієнтів, болю, пов’язаного із спастичністю – у 13,0%. Застосування візуально-аналогових
шкал дозволяє діагностувати синдром постінсультного болю у пацієнтів що є притомними та не мають вираженого
когнітивного дефіциту. При застосуванні комплексного лікування больового синдрому задовільний клінічний ефект
досягається в усіх пацієнтів, найкраща відповідь на лікування була у хворих з болем в плечовому суглобі паретичної
кінцівки обумовленим підвивихом головки плечової кістки.
The purpose of the study was to assess the prevalence of post-stroke pain and the eff ectiveness of its diagnosis and
treatment in the conditions of university clinic.
The study was performed on the basis of the Stroke Service of the Neurological Department of the Center for Reconstructive
and Restorative Medicine (University Clinic) of Odessa National Medical University during 2016-2018. 239 patients with stroke
were examined, including 217 patients with ischemic type and 22 patients with hemorrhagic type. Assessment of pain
intensity was carried out using a 10-point visual-analogue scale. Follow-up period was 6 months, follow-up visits were carried
out at the 3rd and 6th month after the manifestation of symptoms. Statistical processing was performed using the software
Statistica 10.0 (Dell StatSoft Inc., USA).
It was shown that the frequency of post-stroke pain syndrome is 55.8% of the total number of patients with PPS. The
pain in the shoulder joint of the paretic limb is most often recorded, due to the subluxation of the humerus, which is recorded
in 28.3% of patients with PPS during hospital stay and 20.3% in the fi rst weeks after discharge. The frequency of PPS of the
central genesis is 31.1%. Syndrome of complex regional pain occurs in 4.4% of patients, pain associated with spasticity – in
13.0%. The use of visual analog scales makes it possible to diagnose post-stroke pain syndrome in patients who are conscious
and have no signifi cant cognitive defi cits. With the application of complex treatment of pain syndrome, a satisfactory clinical
eff ect is achieved in all patients, and the best response to treatment was in patients with pain in the shoulder joint of the
paretic limb due to the subluxation of the head of the humerus
Целью исследования была оценка распространенности постинсультной боли и эффективности ее диагностики и
лечения в условиях университетской клиники. Показано, что частота постинсультного болевого синдрома составляет
55,8% от общей численности больных ОНМК. Наиболее часто регистрируется боль в плечевом суставе паретичной
конечности, обусловленная подвывихом головки плечевой кости, которая регистрируется в 28,3% пациентов с ПБС
во время пребывания в стационаре и в 20,3% – в течение первых недель после выписки. Частота ПБС центрального
генеза составляет 31,1%. Синдром комплексной региональной боли возникает в 4,4% пациентов, боль, связанная
со спастичностью – у 13,0%. Применение визуально-аналоговых шкал позволяет диагностировать синдром постинсультной боли у пациентов находящихся в сознании и не имеющих выраженного когнитивного дефицита. При
применении комплексного лечения болевого синдрома удовлетворительный клинический эффект достигается у всех
пациентов, наилучший ответ на лечение была у больных с болью в плечевом суставе паретичной конечности обусловленной подвывихом головки плечевой кости.
