Мета: Узагальнити характерні рентгенологічні ознаки сторонніх тіл, виявлених у просвіті
гайморових пазух. Методи: Спостерігали 36 пацієнтів з наявністю сторонніх тіл
ятрогенного походження у просвіті гайморових пазух. Візуальний аналіз рентгенограм
проводили за методом Н.А. Рабухіна (1991), цифрову інформацію обробляли за допомогою
ПК. Результати: Дані та рентгенологічні показники сторонніх тіл, які виявили у
понад 50% пацієнтів однієї групи, що характеризують природу стороннього тіла, розділили
на основні і непрямі діагностичні ознаки. До прямих ознак належать ті, що відображають
якісну характеристику стороннього тіла; до непрямих — ознаки змін гайморової
пазухи та сусідніх анатомічних утворень, що можна враховувати для визначення
природи стороннього тіла на рентгенівських знімках. Висновки: Належне групування
прямих і непрямих рентгенологічних ознак стороннього тіла забезпечує найточнішу
верифікацію. Вигляд стороннього тіла є показником для визначення тактики передопераційного
ведення пацієнта та обсягу оперативних втручань.
Purpose: Identification and synthesis of the most characteristic radiographic signs of
various foreign bodies found in the lumen of the maxillary sinuses. Methods: We analyzed
the results of X-ray examination of 36 patients with the presence of foreign bodies in
the lumen of the maxillary sinuses. Visual analysis of radiographs was performed by N.A.
Rabuhinа, digital information is processed on a PC. Results: CT and radiographic indicators
of foreign bodies found in over 50% of the patients of one group and characterize the
form of a foreign body, we divided into basic and indirect. The direct signs attributed
those that directly reflect the qualitative characteristics of the foreign body, to indirectradiographic
changes in the maxillary sinus and the adjacent anatomical structures that
can be taken into account to determine the nature of the foreign body. Found that the
allocation of direct and indirect radiographic signs of a foreign body provides the most
accurate verification, determines the exact wording of the diagnosis and preoperative
patient management tactics, as well as the volume of surgeries. Conclusions: Allocation
of direct and indirect radiographic signs of a foreign body provides the most accurate
verification. Determination of the kind of foreign body largely determines the tactics of
preoperative management of the patient, and the amount of surgical interventions.
