Динамика свойств ротовой жидкости у детей, ранее прооперированных по поводу врожденных расщелин под влиянием лечебно-профилактических мероприятий

Abstract

Цель исследования – изучение вязкости ротовой жидкости и скорости ее отделения у детей с ХКГ, ранее прооперированных по поводу врожденных расщелин, в динамике лечения. Материал и методы исследования. Проведены клинические исследования 97 детей в возрасте 7–15 лет, которые были разделены на две группы: основную и сравнения (первая возрастная группа – 7–11 лет и вторая – 12–15 лет). Все дети из группы сравнения использовали гигиенический зубной эликсир «Санодент». Дети основной группы были разделены на две подгруппы и получали два варианта комплексного лечения. Первый вариант лечения заключался в применении зубного эликсира «Лизомукоид», аппликаций антимикробного препарата «Сангвиритрин» и пробиотика «Хилак форте». Второй вариант лечения предусматривал кроме применения вышеперечисленных препаратов использование еще одного пробиотика «Био Гая продентис» и аппликаций мукозального геля «Флавогель» (в индивидуальной капе). Результаты исследования и их обсуждение. Анализ полученных результатов показал, что у детей, ранее прооперированных по поводу врожденных пороков развития ЧЛО, установлено явление гипосаливации в обеих возрастных группах. При сопоставлении средних величин скорости слюноотделения у детей обеих возрастных групп, прооперированных по поводу врожденных расщелин ЧЛО, установлено, что скорость слюнообразования и слюноотделения у пациентов с оперированной комбинированной расщелиной верхней губы, мягкого и твердого неба ниже, чем в группе детей с прооперированной изолированной расщелиной мягкого неба. Выводы. Повышенная вязкость ротовой жидкости на фоне сниженного слюноотделения у детей, имеющих в анамнезе операции по поводу врожденных расщелин челюстно-лицевой области, способны значительно ухудшить ее минерализующую, защитную и очищающую функции, что может привести, в свою очередь, к повышению риска поражения твердых тканей зубов и тканей пародонта. Курсовое применение предложенных ЛПК, включающих в себя зубной эликсир «Лизомукоид», аппликации антибактериального препарата «Сангвиритрин», пробиотики «Хилак форте» и «Био Гая продентис» и мукозальный гель «Флавогель» в индивидуальной капе, стимулируют функциональную активность слюнных желез, значительно улучшая ее минерализующую, защитную и очищающую функции и обеспечивает равновесие физиологических процессов в полости рта.

The purpose of this study the viscosity of the oral fluid and the speed of its branches in children with chronic catarrhal gingivitis, previously operated on for congenital clefts, in dynamics of treatment. Material and methods. The clinical study of 97 children aged 7–15 years, who were divided into two groups: primary and comparison (the first age group – 7–11 years and the second – 12–15 years). All the children in the comparison group used hygienic mouthwash “Sanodent”. The children in the study group was divided into 2 groups and received 2 options for comprehensive treatment. The first treatment option was to use a dental elixir «Lisomucoid», applications of antimicrobial drug – «Sangviritrin» and probiotic «Hilak forte». The second treatment option included in addition to the use of these agents is the use of another probiotic «Bio Gaya prodentis» and applications, mucosal gel «Flavogel» (in the individual kappa). The results of the study and their discussion. Analysis of the results showed that in children operated previously for congenital defects of the oral and maxillofacial region established phenomenon of hyposalivation in both age groups. When comparing mean values of salivary flow rate in children operated for congenital clefts of the oral and maxillofacial region, both age groups showed that the speed of salivation in patients with operated combined cleft lip, soft and hard palate lower than in the group of children with operated isolated cleft of the soft palate. Conclusions. Increased viscosity of the oral fluid due to impaired salivation in children with a history of surgery for congenital clefts of the maxillofacial region can significantly impair its mineralizing, protective and cleaning functions that may lead, in turn, increase the risk of defeat of hard tissues of teeth and periodontal tissues. Course application of the proposed treatment-and-prophylactic complex, including mouthwash “Lisomucoid”, application of an antibacterial drug “Sangviritrin” probiotics “Hilak Forte” and “Bio guya prodentis” and mucosal gel “Flavogel” in the individual kappa, stimulate the functional activity of the salivary glands, significantly improving its mineralizing, protective and cleansing functions and provides a balance of physiological processes in the oral cavity.

Метою даного дослідження в'язкості ротової рідини та швидкості її виділення в дітей з ХКГ, раніше прооперованих із приводу вродженої розщілини в динаміці лікування. Матеріал і методи. Проведено клінічне дослідження 97 дітей у віці 7–15 років, які були розділені на дві групи: основну та порівняння (перша вікова група – 7–11 років, друга – 12–15 років). Усі діти групи порівняння використовували гігієнічний ополіскувач для порожнини рота «Санодент». Діти основної групи були розділені на дві підгрупи й отримували два варіанти комплексного лікування. Перший варіант лікування полягав у застосуванні зубного еліксиру «Лізомукоід», аплікацій антимікробного препарату «Сангвіритрин» і пробіотика «Хілак форте». Другий варіант лікування передбачав окрім використання вищеперерахованих препаратів застосування ще одного пробіотика «Біо Гая продентіс» та аплікацій мукозального гелю «Флавогель» (в індивідуальній капі). Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих результатів показав, що в дітей, раніше прооперованих із приводу вроджених вад розвитку ЩЛД, установлено явище гіпосаливації в обох вікових групах. При співставленні середніх величин швидкості слиновиділення в дітей обох вікових груп, прооперованих із приводу вроджених розщілин ЩЛД, установлено, що швидкість слиноутворення та слиновиділення в пацієнтів із прооперованою комбінованою розщілиною верхньої губи, м'якого і твердого піднебіння нижче, ніж у групі дітей із прооперованою ізольованою розщілиною м'якого піднебіння. Висновки. Підвищена в'язкість ротової рідини на тлі зниженого слиновиділення в дітей, які мають в анамнезі операції із приводу вроджених розщілин щелепнолицьової ділянки, здатні значно погіршити її мінералізуючу, захисну та очищувальну функції, що може призвести, у свою чергу, до збільшення ризику ураження твердих тканин зубів і тканин пародонту. Курсове застосування запропонованих ЛПК, що включають у себе зубний еліксир «Лізомукоід», аплікації антибактеріального препарату «Сангвіритрин», пробіотики «Хілак форте» й «Біо Гая продентіс» і мукозальний гель «Флавогель» в індивідуальній капі, стимулюють функціональну активність слинних залоз, значно покращуючи її мінералізуючу, захисну й очищувальну функції та забезпечує рівновагу фізіологічних процесів у порожнині рота.