У статті аналізуються основні ідеї поттерівської концепції глобальної біоетики. На початку 1970 років американський учений В. Р. Поттер пропонує термін «біоетика» для нової етики виживання людства, що спрямована на поєднання біологічних фактів і загальнолюдських цінностей, збереження індивідуального здоров’я та довкілля. У 1980 роках Поттер розширює біоетику до глобальної біоетики як всеохоплюючої та всеосяжної, мета якої — прийнятне виживання людства, регуляція та контроль за втручанням людини у сферу різноманітних проявів життя. У 1990 роках поттерівська концепція набуває «глибинного» виміру. Завдання глибинної та глобальної біоетики полягає в розробці моделі повсякденного життя сучасної людини, прийнятної для демократичних суспільств і сумісної з концепцією сталого розвитку.
The paper analyzes V. R. Potter’s main ideas of global bioethics. In the early 1970s the American scientist V. R. Potter proposes the term “bioethics” for a new ethics of survival, aimed to join biological facts and human values, preservation of individual health and environment. In 1980 Potter expands bioethics to global bioethics, a complete and comprehensive ethics, directed to acceptable human survival, the regulation and control of human intervention in the field of life. In the 1990s Potter’s conception becomes “deep bioethics” conception. The aim of deep and global bioethics is to develop a model of modern man everyday life acceptable to democratic societies and compatible with the concept of sustainable development.
