Порівняння впливу простатопротекторів на стан ендотелію судин у щурів з хронічним простатитом

Abstract

Порушення гемодинаміки та мікроциркуляції в тканинах передміхурової залози (ПЗ) внаслідок ендотеліальної дисфункції є одним з провідних патогенетичних механізмів розвитку хронічного простатиту. Тому лікувальна ефективність сучасних простатопротекторів значною мірою визначається їхньою здатністю коригувати подібні патологічні зміни в тканинах ПЗ за умов запалення. Мета дослідження – порівняльне вивчення впливу простатопротектора на основі лікарської рослинної сировини якірців сланких трібестану та комплексу регуляторних пептидів тваринного походження простатилену на стан ендотелію судин у щурів з хронічним простатитом (ХП). У досдідженні порівнювали вплив поширених простатопротекторів – трібестану та простатилену на стан ендотелію судин на моделі ХП у щурів. Модель ХП у щурів відтворювали одноразовим ректальним уведенням 1,0 мл суміші скипидару з 10 % димексидом у співвідношенні 1 : 4. Простатопротектори (трібестан і простатилен) застосовували одноразово щоденно протягом 30 діб після уведення тваринам флогогену. Показано, що за умов ХП у щурів розвивається ендотеліальна дисфункція: змінюється вміст S-нітрозотіолів (S-NO) й ендотеліну-1, співвідношення вазодилатаційно-вазоконстрикторного потенціалу, а також спостерігається дисбаланс маркерів ендотеліальної дисфункції – активності еNO-синтази та іNO-синтази. Дослідження показали, що трібестан в умовно-терапевтичній дозі 60 мг/кг за внутрішньошлункового введення та простатилен у дозі 200 мкл/кг за внутрішньоочеревинного введення протягом 30 діб щурам з моделлю ХП з різною ефективністю стабілізують вміст S-NO й ендотеліну-1 у крові та коригують порушення функції ендотелію судин шляхом зменшення дисбалансу активності еNO-синтази й іNO-синтази. За умов експерименту трібестан характеризувався більш виразним ендотелій протекторним ефектом порівняно з простатиленом.

Violation of hemodynamics and microcirculation in the tissues of the prostate gland due to endothelial dysfunction is one of the leading pathogenetic mechanisms of the development of chronic prostatitis. Therefore, the therapeutic effectiveness of modern prostate protectors is largely determined by their ability to correct such pathological changes in the tissues of the prostate gland during inflammation. The aim of the study was comparative evaluation of prostate protectors (Tribestan and Prostatylen) on thel state of the vascular endothelium in the model of chronic prostatitis in rats. The model of chronic prostatitis in rats was reproduced by a single rectal injection of 1.0 ml of a mixture of turpentine and 10% dimexide in a ratio of 1:4. The drugs, Tribestan and Prostatylen, were used once daily for 30 days after the administration of phlogogen to the animals. Studies have shown that Tribestan in a conditionally therapeutic dose of 60 mg/kg intragastrically and Prostatylen in a dose of 200 μl/kg intraperitoneally after course administration for 30 days to rats under model of chronic turpentine prostatitis with varying effectiveness stabilize the content of S-NO and endothelin-1 in blood and correct disorders of the vascular endothelium by reducing the imbalance of eNO-synthase and iNO-synthase activity. At the same time, the endothelium-protective effect of Tribestan under the given conditions of the experiment turned out to be higher.