Взаємовідношення філософії та фундаментальної медицини. Мономорбідність та коморбідність як категорії в клінічній медицині

Abstract

Знання про сутність і прояви хвороб є настільки численними, що завдання повного їх аналізу та узагальнення вирішити дуже складно. Необхідність сучасних методологічних уявлень відчувається під час стрімкого розвитку та впровадження нових методик діагностики та лікування. Провідними функціональними станами життєдіяльності людини визнано «здоров'я» та «хворобу», проте, чіткого філософського та медичного визначення цих категорій ще не надано. Для розуміння сутності хвороби важливо визначити сутність та зміст тісно пов'язаних між собою категорій «норма» та «здоров'я». Мета роботи – медико-філософське визначення категорій моно- та коморбідності в клінічній медицині для покращення розуміння спільності патогенетичних механізмів та єдності підходів до патогенетичної обґрунтованої фармакотерапії коморбідної патології. Визначення «коморбідності» та «мультиморбідності» позначають зовсім різні речі. Спільним для них є лише факт тотожної зустрічальності хвороб. Термін «коморбідність» є невдалим, оскільки він патологізує норму. Цей термін як у початковому значенні, так і в його новітніх інтерпретаціях не означає жодної якісно нової цілісності. Термін «коморбідність» вийшов за межі авторського епідеміологічного сенсу і зараз припинити його використання, що заплутує всіх і вся буде важко. Ідеями співробітників кафедри загальної та клінічної патологічної фізіології та спільними філософськими розробками ми розраховуємо на те, що виникне інтерес і до філософської спрямованості всієї фундаментальної медицини, зокрема, основним поняттям патофізіологи – нозологія, патогенез та саногенез.