Ukrainian sustainable development envisages the food industry reforming and the formation of a
modern structure of the national economy. Regional financial decentralization should help to solve this problem. Fiscal decentralization should optimize the economic interests of agricultural, food businesses, regions
and the state. The analysis of the formation of the modern food industry structure in the conditions of financial decentralization was presented in the works of many scientists: both national and foreign ones. However, so far there is no single correct decision. All this makes the problem of improving the structure of the food
industry relevant. It has been substantiated that financial decentralization should optimize the economic interests of enterprises, regions and the state. It is impossible to separate the management of the food business and the region. It may be about managing the food business and the region at the same time.
For the rapid development of the food industry, only lending under current conditions is not enough,
and sometimes impossible. All this involves the creation of a regional food industry support fund that would
stimulate the production and consumption of environmental products, introduce innovative technologies, help
to reconstruct, modernize and, in some cases, re-profile enterprises, providing them with benefits, subsidies,
and subventions.
Сталий розвиток України передбачає реформування харчової промисловості, формування
сучасної структури народного господарства. Допомагати у вирішенні цієї проблеми повинна фінансова
децентралізація регіонів. Фінансова децентралізація повинна оптимізувати економічні інтереси сільськогосподарських, харчових підприємств, регіонів та держави. Даною проблемою займається багато
вчених: як вітчизняних, так і зарубіжних. Втім поки що немає єдиного правильного рішення. Все це робить проблему удосконалення структури харчової промисловості актуальною. Обґрунтовано, що фінансова децентралізація повинна оптимізувати економічні інтереси підприємств, регіонів та держави.
Неможливо відокремлювати управління харчовим підприємством і регіоном. Мова може йти про
управління харчовим підприємством та регіоном разом.
Харчові підприємства, як і економіка України в цілому, залишаються інноваційно та інвестиційно несприятливими. Держава повинна стимулювати харчові підприємства переробляти зерно, вживати його в країні за допомогою податків, що зробить неефективним експорт сировини. При цьому держава зобов’язана встановлювати межі експорту, щоб захистити національний ринок зерна і забезпечити сировиною вітчизняні харчові підприємства та тваринництво.
Для стрімкого розвитку харчової промисловості лише кредитування у сучасних умовах недостатньо, а іноді і неможливо. Все це передбачає створення регіонального фонду підтримки харчової
промисловості, який би стимулював виробництво і споживання екологічної продукції, впровадження
інноваційних технологій, допомагав реконструювати, модернізувати, а в деяких випадках перепрофілювати підприємства, надаючи їм допомогу у вигляді пільг, дотацій, субвенцій.
Устойчивое развитие Украины предусматривает реформирование пищевой промышленности,
формирование современной структуры народного хозяйства. Помогать в решении этой проблемы
должна финансовая децентрализация регионов. Финансовая децентрализация должна
оптимизировать экономические интересы сельскохозяйственных, пищевых предприятий, регионов и
государства. Данной проблемой занимается много ученых: как отечественных, так и зарубежных. Впрочем, пока нет единого правильного решения. Все это делает проблему совершенствования
структуры пищевой промышленности актуальной. Обосновано, что финансовая децентрализация
должна оптимизировать экономические интересы предприятий, регионов и государства. Невозможно
отделять управления пищевым предприятием и регионом. Речь может идти об управлении пищевым
предприятием и регионом вместе.
Пищевые предприятия, как и экономика Украины в целом, остаются инновационно и
инвестиционно неблагоприятными. Государство должно стимулировать пищевые предприятия
перерабатывать зерно, употреблять его в стране с помощью налогов, сделает неэффективным
экспорт сырья. При этом государство обязано устанавливать границы экспорта, чтобы защитить
национальный рынок зерна и обеспечить сырьем отечественные пищевые предприятия и
животноводство.
Для стремительного развития пищевой промышленности только кредитования в современных
условиях недостаточно, а иногда и невозможно. Все это предполагает создание регионального фонда
поддержки пищевой промышленности, который бы стимулировал производство и потребление
экологической продукции, внедрение инновационных технологий, помогал реконструировать,
модернизировать, а в некоторых случаях перепрофилировать предприятия, оказывая им помощь в виде льгот, дотаций, субвенций.