Importance of the given topic is explained not only
by international cooperation, globalization,
informatization, changes of priorities in social,
economic and educational policies, but also
various transformations in higher legal education
in the international context. The purpose of the
given study is to examine the current condition of
Ukrainian higher legal education and to analyze its
statistical indicators, actual features and
development issues. The following methods of
scientific research were used in the present study:
interpretative and comparative-historical analysis,
methods of chronology, comparison, research and
historical retrospection. As a result thereof, some
peculiarities of Ukrainian higher legal education
were determined. Firstly legal studies degree
programs are offered by classic universities, legal
higher education establishments and non-dedicated
higher education establishments. Secondly there is
an uneven regional distribution of higher education
establishments and licensed number of future
students in legal studies degree programs. Thirdly
higher legal education has been commercialized.
Moreover the legal studies degree programs are
chosen most often by future students, although the
majority of graduates is not employed in the
obtained occupation. Furthermore the European and national approaches to the legal higher
education are combined. Additionally learning
standards in higher legal education are defined by
state and self-governing professional
establishments. Lastly, it can be concluded that not
only a dynamic pattern analysis in higher legal
education quality, but also anticipation and
definition of development tendencies in higher
legal education are affected by constant changes in
the procedure of the unified proficiency admission
test for the legal studies degree programs.
Актуальність теми даного дослідження зумовлена процесами розширення
міжнародної співпраці, глобалізації та
інформатизації, зміною пріоритетів у
соціально-економічній та освітній політиці,
масштабністю та різноманітністю
перетворень у галузі вищої юридичної освіти
в інтернаціональному контексті. Мета
даного дослідження полягає у вивченні
сучасного стану вищої юридичної освіти
України та аналізі не тільки її основних
статистичних показників, але також
актуальних особливостей та проблем
розвитку. Для написання статті були
використані наступні методи наукових
досліджень та наукового пізнання, такі як –
інтерпретаційний та порівняльноісторичний аналіз, методи хронології,
порівняння, дослідження та історичної
ретроспекції. У результаті цього
дослідження були визначені деякі
особливості української вищої юридичної
освіти. По-перше, програми студій у вищій
юридичній освіті пропонуються різними за
формою закладами вищої освіти:
класичними університетами, профільними
юридичними закладами вищої освіти та непрофільними закладами вищої освіти. Подруге, спостерігається певна нерівномірність
розподілу обсягів підготовки юридичних
кадрів за регіонами та ліцензованої кількості
майбутніх здобувачів вищої освіти у
юридичних закладів вищої освіти. По-третє,
відзначається комерціалізація у галузі вищої
юридичної освіти. По-четверте, варто
наголосити на високій популярності
правничих спеціальностей серед майбутніх
здобувачів вищої освіти попри низький
рівень працевлаштування випускників
юридичних закладів вищої освіти. По-п’яте,
в українській вищій юридичній освіті
поєднуються європейський та національний
підходи щодо навчання та викладання. Пошосте, під час визначення стандартів вищої
юридичної освіти поєднують свої зусилля
державні та самоврядні професійні органи.
Нарешті, можна зробити висновок, що
постійні зміни формату та змісту єдиного
фахового вступного випробування для
юридичних спеціальностей у закладах вищої
освіти негативно впливають на
передбачення та визначення тенденцій
розвитку у галузі вищої юридичної освіти, а
також на динамічний структурний аналіз
якості вітчизняної вищої юридичної освіти.
