Застосування сенсорної депривації у хворих з віддаленими наслідками легкої бойової черепно-мозкової травми

Abstract

Актуальність. Черепно-мозкова травма (ЧМТ) та її наслідки нерідко призводять до інвалідизації, прогресування як самих синдромів, що виникають після травми, так і коморбідної патології. Резистентність до терапії диктує пошук нових патогенетичних підходів до лікування даної патології. Особливо скрутна діагностика легких уражень головного мозку, через компенсацію на ранніх етапах низьких станів, ігнорування наявних симптомів з подальшою неадекватністю лікувальних заходів, що призводить до стійких порушень механізмів регуляції та адаптації. Ціль: вивчення впливу сенсорної депривації на динаміку показників вегетативної нервової системи (ВНС), її нейрогормональної ланки та гормону мелатоніну у хворих із наслідками легкої бойової ЧМТ. Матеріали та методи. Обстежено 53 пацієнти з наслідками легкої мінно-вибухової ЧМТ, які лікувалися методом сенсорної депривації у спеціальній флоат-камері. Курс лікування складав 10-12 сеансів по 45-60 хвилин на день. Досліджували неврологічний статус, стан ВНС: вегетативний тонус, реактивність, нейрогормональну ланку (адреналін, норадреналін, мелатонін), мікроциркуляцію у судинах бульбарної кон’юнктиви. Обстеження проводили до і після курсу сенсорної депривації. Результати. У клінічній картині переважала стволова симптоматика, порушення діяльності ВНС, лімбіко-ретикулярного комплексу з гальмуванням рефлекторної сфери, астенізація, порушення циркадних ритмів, порушення емоційно-вольової сфери, наявність гіпоталамо-стовбурових пароксизмів. Висновки. Сенсорна депривація впливає на функціональний стан надсегментарних структур ВНС та на різні показники у хворих із наслідками бойової ЧМТ, тобто сприяє відновленню збалансованості та синхронності у діяльності надсегментарних структур.

Relevance. Traumatic brain injury (TBI) and its consequences often lead to disability, the progression of both the syndromes that arise after trauma and comorbid pathology. Resistance to emerging therapy dictates the search for new pathogenetically grounded, effective approaches to the treatment of this pathology. Particular attention should be paid to the consequences of mild brain lesions, the number of which is increasing, and their diagnosis is difficult, incl. due to compensation in the early stages of low states, ignoring the existing symptoms, followed by inadequacy of therapeutic measures, which leads to persistent violations of the mechanisms of regulation and adaptation. Objective of the study was to study sensory deprivation on the dynamics of indices of the autonomic nervous system (ANS), its neurohormonal link and melatonin hormone in patients with the consequences of mild combat TBI. Materials and methods. We examined 53 patients with the consequences of mild mine-explosive TBI, who were treated with the method of sensory deprivation in a special float chamber. The course of treatment was 10-12 sessions, 45-60 minutes a day. Investigated – neurological status, the state of the ANS: autonomic tone, reactivity, provision of activity, its neurohormonal link (adrenaline, norepinephrine, melatonin), microcirculation in the vessels of the bulbar conjunctiva. A similar examination was carried out after the course of sensory deprivation. Results. The clinical picture was dominated by stem symptoms, impaired activity of the ANS, limbic-reticular complex with inhibition of the reflex sphere, asthenization, disturbances in circadian rhythms, impaired emotional-volitional sphere, the presence of hypothalamic-stem paroxysms. Conclusions. Sensory deprivation has a significant effect on the functional state of the suprasegmental structures of the ANS and other above-mentioned indicators in patients with the consequences of combat TBI, that is, it helps to restore balance and synchronicity in the activity of the suprasegmental structures.