Кількість мікроядер ексфоліативних клітин слизової оболонки порожнини рота як маркер мутагенного ефекту цитостатиків при внутрішньоартеріальній поліхіміотерапії

Abstract

Мета дослідження: вивчити кількість мікроядер в ексфоліативних клітинах слизової оболонки порожнини рота у хворих на рак порожнини рота до та після проведення внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (ВП), яка була застосована самостійно або разом з внутрішньоартеріальною інфузією розчину глюкози. Матеріали та методи. Цитологічне дослідження слизової оболонки проводили за допомогою мазків-відбитків. Хворих на рак порожнини рота, які отримували на першому етапі комплексного лікування ВП, поділили на дві групи. Серед хворих було 16 чоловіків та 6 жінок. В 1-й групі було досліджено 13 хворих, в 2-й групі – 9 хворих. Відбір матеріалу здійснювали двічі: вперше до будь-якого лікування, вдруге – через добу після закінчення повного курсу селективної ВП, використаної в самостійному режимі (1-а група), або селективної ВП на фоні внутрішньоартеріальної інфузії розчину глюкози (2-а група). Результати та їх обговорення. Середня кількість мікроядер в ексфоліативних клітинах у хворих двох досліджених груп до лікування хіміопрепаратами складала (0,181±0,071)% (у чоловіків (0,180±0,066)%, а у жінок – (0,182±0,076)%), тобто практично не відрізнялась від цього показника у здорових осіб. Після закінчення курсу селективної ВП в самостійному режимі (1-а група) середній рівень мікроядер у хворих дорівнював (1,161±0,071)%:(1,140±0,074)% у чоловіків та (1,183±0,068)% у жінок. Кількість ексфоліативних клітин з мікроядрами у хворих після лікування достовірно збільшилась у 6,3 рази порівняно з хворими до лікування (р<0,02). Викликають інтерес отримані результати у 2-й групі хворих, яких лікували за допомогою селективної ВП і внутрішньоартеріальної інфузії розчину глюкози. Збільшення кількості ексфоліативних клітин з мікроядрами після курсу ВП разом з штучною регіонарною гіперглікемією всього у 2,3 раза порівняно з 2-ю групою хворих, ймовірно, пов’язано з протекторною дією глюкози. Висновки. Аналіз кількості мікроядер в ексфоліативних клітинах слизової оболонки порожнини рота є прогностично важливим методом для вивчення бластомогенності хімічних агентів in vivo і відрізняється від інших методів швидкістю аналізу препаратів та простотою відбору проб.

The aim of the study was to investigate the number of micronuclei in exfoliative cells of the oral mucosa in patients with oral cancer before and after intra-arterial polychemotherapy (IAP), which was used alone or together with intra-arterial infusion of glucose solution. Materials and methods. Cytological examination of the mucous membrane was performed using smears. Patients with oral cancer who received IAP at the first stage of complex treatment were allocated to two groups. Among the patients were 16 men and 6 women. In the 1st group 13 patients were studied, in the 2nd group – 9 patients. The material was selected twice: the first time before any treatment, the second time – a day after the end of the full course of selective IAP used alone (1st group), or selective IAP on the background of intra-arterial infusion glucose solution (2nd group). Results and discussion. The average number of micronuclei in exfoliative cells in patients of the two study groups before treatment with chemotherapeutics was (0.181±0.071)%:in men (0.180±0.066)%, and in women – (0.182±0.076)%, i. e. did not differ from this indicator in healthy individuals. At the end of the course of selective IAP in the independent mode (1st group), the average level of micronuclei in patients was (1.161±0.071)%: (1.140±0.074)% in men and (1.183±0.068)% in women. The number of exfoliative cells with micronuclei in patients after treatment significantly increased by 6.3 times compared with data before treatment (p<0,02). Interesting results was obtained for the 2nd group of patients treated with selective IAP and intra-arterial infusion of glucose solution. The increase in the number of exfoliative cells with micronuclei after a course of IAP together with artificial regional hyperglycemia by only 2.3 times compared with the 2nd group of patients is probably due to the protective effect of glucose. Conclusions. Analysis of the number of micronuclei in exfoliative cells of the oral mucosa is a prognostically important method for studying the blastomogeneity of chemical agents in vivo and differs from other methods in the speed of drug analysis and simplicity of sampling.

Цель исследования – изучить количество микроядер в эксфолиативных клетках слизистой оболочки полости рта у больных раком полости рта до и после проведения внутриартериальной полихимиотерапии (ВП), которая была применена самостоятельно или вместе с внутриартериальной инфузией раствора глюкозы. Материалы и методы. Цитологическое исследование слизистой оболочки проводили с помощью мазков-отпечатков. Больных раком полости рта, которые получали на первом этапе комплексного лечения ВП, разделили на две группы. Среди больных было 16 мужчин и 6 женщин. В 1-й группе было исследовано 13 больных, во 2- й группе – 9 больных. Отбор материала осуществляли дважды: первый раз до лечения, второй – через сутки после окончания полного курса селективной ВП, использованной в самостоятельном режиме (1-я группа), или селективной ВП на фоне внутриартериальной инфузии раствора глюкозы (2-я группа). Результаты и их обсуждение. Среднее количество микроядер в эксфолиативных клетках у больных двух исследованных групп до лечения химиопрепаратами составляла (0,181±0,071)% (у мужчин (0,180±0,066)%, а у женщин (0,182±0,076)%), то есть практически не отличалась от этого показателя у здоровых лиц. После окончания курса селективной ВП в самостоятельном режиме (1-я гр.) средний уровень микроядер у больных равен (1,161±0,071)%: (1,140±0,074)% у мужчин и (1,183±0,068)% у женщин. Количество эксфолиативных клеток с микроядрами у больных после лечения достоверно увеличилось в 6,3 раза по сравнению с больными до лечения (р<0,02). Вызывают интерес полученные результаты во 2-й группе больных, леченных с помощью селективной ВП и внутриартериальной инфузии раствора глюкозы. Увеличение количества эксфолиативных клеток с микроядрами после курса ВП вместе с искусственной регионарной гипергликемией всего в 2,3 раза по сравнению со 2-й группой больных, вероятно, связано с протекторным действием глюкозы. Выводы. Анализ количества микроядер в эксфолиативных клетках слизистой оболочки полости рта является прогностически важным методом для изучения бластомогенности химических агентов in vivo и отличается от других методов скоростью анализа препаратов и простотой отбора проб.