Дисертація присвячена розв’язанню одного з важливих завдань сучасної педіатрії — підвищенню ефективності лікування гострих обструктивних бронхітів у дітей на основі диференційованого застосування динамічної електронейростимуляції з урахуванням факторів прогнозу перебігу захворювання. Робота виконана за даними ретроспективного та проспективного досліджень. Комплексне обстеження складалося з клініко-анамнестичних, лабораторних і функціональних досліджень. На підставі факторного аналізу та показників клінічної епідеміології визначено ступінь значущості факторів ризику несприятливого перебігу гострого обструктивного бронхіту в дітей. Розроблено прогностичну таблицю з урахуванням зазначених вагомих факторів ризику та визначено критерії включення дітей до групи ризику несприятливого перебігу за бальною оцінкою. У дітей групи ризику визначено диференційні відмінності в лазерно-кореляційних спектрах конденсату видихуваного повітря та слини. Виявлені кореляційні взаємозв’язки між високим рівнем тривожності, ваготонічним вегетативним тонусом, асимпатико-тонічною реактивністю з вираженими порушеннями бронхіальної прохідності на рівні бронхів дрібного калібру. Констатовано активацію процесів пероксидації зі збільшенням вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду, поєднану зі зниженням активності каталази у конденсаті експірату у дітей групи несприятливого прогнозу. З урахуванням виявлених змін розроблені й обґрунтовані диференційовані схеми динамічної електронейростимуляції в комплексі терапії у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт. Ефективність запропонованих схем доведена результатами безпосередніх спостережень.
The thesis deals with the solving of one of the important problems of modern pediatrics – to improve efficiency of treatment of acute obstructive bronchitis in children based on a differentiated usage of dynamic electroneurostimulation considering factors of disease course prognosis. The work was performed
according to the retrospective and prospective researches. Complex observation
included clinical and anamnestic, laboratory and functional studies. The extent
of significance of risk factors of unfavourable course of acute obstructive bronchitis in children is determined on the ground of factor analysis and clinical epidemiology data. A prognostic table was established with taking into account
the indicated important risk factors and there were determined criteria for inclu-
sion of children to the risk group of unfavourable clinical course according to
scoring. Differences in the laser correlation spectra of expired air condensate
and saliva were defined in the risk group children. It was revealed the orrelation between high levels of anxiety, vagotonic vegetative tone, asympathicotonic reactivity with pronounced disorders of bronchial patency at the level of small diameter bronchi. It is ascertained activation of peroxidation processes with increasing content of diene conjugates and malonic dialdehyde combined with decreased catalase activity in the condensate of unfavorable prognosis group children’s expirate. Taking into account the revealed changes there were developed and proved dynamic electroneurostimulation differentiated schemes in complex therapy in children suffering from acute obstructive bronchitis. The effactiveness of the proposed schemes is proved by results of direct observations.
Диссертация посвящена решению одной из важных задач современной
педиатрии — повышению эффективности лечения острых обструктивных
бронхитов у детей на основании дифференцированного применения дина
мической электронейростимуляции с учетом факторов прогноза течения заболевания. Работа выполнена по данным ретроспективного и проспективного исследований. Комплексное обследование состояло из клинико анамнестических, лабораторных и функциональных исследований. На основании факторного анализа и показателей клинической эпидемиологии определена степень значимости факторов риска неблагоприятного течения острого обструктивного бронхита у детей. Важнейшими оказались: наличие хронических заболеваний легких в семье, гестозов у матери, рекуррентные заболевания ребенка, раннее искусственное вскармливание, перинатальные повреждения центральной нервной системы, табакокурение в семье, проживание в общежитии и в промышленной зоне. Разработана прогностическая таблица с учетом факторов риска и определены критерии выделения детей в группу неблагоприятного прогноза с помощью балльной оценки. Выявлены
корреляционные взаимосвязи между высоким уровнем тревожности, ваго
тоническим вегетативным тонусом, асимпатикотонической реактивностью с выраженными нарушениями бронхиальной проходимости на уровне бронхов мелкого диаметра. Лабораторные методы обследования включали биохимические (определение уровня продуктов пероксидации в конденсате выдыхаемого воздуха и в слюне) и биофизические (определение субфракционного состава конденсата выдыхаемого воздуха и слюны с помощью метода ЛКС) исследования. Выявлено и доказано, что повышение уровня продуктов перекисного окисления липидов с увеличением содержания диеновых конъюгатов и малонового диальдегида, сочетанное со снижением активности каталазы в конденсате экспирата, свидетельствует о неблагоприятном прогнозе течения острого обструктивного бронхита у детей.