Досліджено особливості копінгу як базового конструкта поведінкового репертуару в моряків далекого плавання з урахуванням стану їхнього психічного здоров’я та рівня психосоціального стресу. Протягом 2016–2019 років обстежено ПО офіцерів командного складу морського торговельного флоту, 90 робітників-матросів морського торговельного флоту, 70 представників командної ланки морського пасажирського флоту та ЗО рядових морського пасажирського флоту. Усі обстежені були чоловіками, громадянами України. Дослідження проведено з використанням клініко-психопатологічного і психодіагностичного методів. Загальнимтрендом у розподілі напруженості копінгів стала їхня асоційованість із рівнем психосоціального стресу, притаманного обстеженим, а саме: збільшення кількісних показників використання неконструктивних стратегій (конфронтаційного копінгу, втечі-уникнення, дистанціювання) та зменшення використання конструктивних копінгів (позитивної переоцінки, пошуку соціальноїпідтримки, самоконтролю, прийняття відповідальності, планування вирішення проблеми) зі збільшенням тяжкості випробуваного стресу та погіршенням стану психічного здоров’я аж до розвитку клінічно окреслених розладів адаптації. Загальною відмінністю, виявленою
в ході дослідження, є низька напруженість використання стратегії прийняття відповідальності в моряків незалежно від виду морського флоту та рівня психосоціального стресу та, навпаки, високі її показники разом із стратегією самоконтролю, що використовував командний склад і торговельного, і пасажирського флотів, зі зменшенням їхньої напруженості зі збільшенням стресового навантаження, що випробовували капітани. Виявлені закономірності необхідно враховувати при розробці специфічних заходів психотерапії і психопрофілактики для даного контингенту.
The features ofcoping as a basic construct ofthe behavioral repertoire oflong-distance sailors, taking into account the state oftheir mental health and the level ofpsychosocial stress were investigated. During 2016-2019, 110 officers ofthe command staffofthe Maritime Merchant Navy, 90 sailors ofthe Maritime Merchant Fleet, 70 representatives ofthe command unit ofthe Maritime Passenger Fleet and 30 privates
ofthe Maritime Passenger Fleet were surveyed. All persons were examined by men, citizens ofUkraine. The study included the use of clinical-psychopathological and psychodiagnostic methods. The general trend in the distribution of coping tensions was its association with the level of aircraft inlierent in the surveyed, namely, increasing the quantitative indicators of the use of unconstructive strategies
(confrontational coping, escape-avoidance, distancing) and reducing the use ofconstructive coping (positive reassessment, self-support, social support), taking responsibility, planning to solve the problem) with the increasing severity ofthe stress experienced and the deterioration ofmental health, up to the development of clinically defined disorders of adaptation. A common difference identified in the study was the low intensity of the use of seafarers’ responsibilities, regardless of the type of navy and the level of the aircraft, and, conversely, its high performance, along with a strategy ofself-control using command and trade, and passenger fleets, with a decrease in their tension as the stress load experienced by the captains. The identified patterns should be taken into account in the development of specific measures of psychotherapy and psychoprophylaxis for this contingent.
