Хронічний біль при хворобі Паркінсона: результати аналізу регіонального реєстру

Abstract

Метою дослідження була оцінка поширеності хронічного болю у хворих на хворобу Паркінсона (ХП) в Одеській області. Матеріал і методи. Дослідження виконано на базі Обласної клінічної лікарні (м. Одеса). Проведений ретроспективний аналіз реєстру хворих (n=527) на ХП, створеного фахівцями обласного центру екстрапірамідної патології. Додатково проведене проспективне обстеження 50 хворих у віці 50–60 років з верифікованим діагнозом ХП. Оцінювали моторні та немоторні прояви захворювання, особливості його перебігу, приділяючи особливу увагу проявам больового синдрому в залежності від застосованої терапії. Результати. Сумарна оцінка за шкалами KPPQ склала, в середньому, (26,9±2,0) балів. При цьому найвища інтенсивність больового синдрому спостерігалася при болях, асоційованих з флуктуаціями – (20,5±6,1) балів та при нічних болях – (13,5±2,0) балів. При орофасціальному болю його інтенсивність складала (8,4±3,3) балів, а при корінцевому болю – (7,5±2,7) балів. При набряках та ознаках запалення інтенсивність болю відповідала (9,9±2,4) балів. При оцінці впливу лікування на вираження больового синдрому при проспективному спостереженні встановлено, що інтенсивність болю за ВАШ зменшується через 3 місяці на 30–35 %. Висновки. У 121 (23,0 %) пацієнта наявний больовий синдром різного ступеня вираженості. Найчастіше зустрічалися нічний біль (21,5 %) та м’язово-скелетний біль, як ізольовані (23,1 %) так і в різних комбінаціях. Біль з флуктуаціями різної локалізації виявлено у 27 (5,1 % від загальної численності осіб у реєстрі (n=527)). Нічний біль зустрічався у 94 (17,8 %) випадків, орофасціальний – у 29 (5,5 %). Біль, пов’язаний із набряками та ознаками запалення, був у 58 (11,0 %), корінцевий біль – у 37 (7,0 %). При застосуванні комбінованої протипаркінсонічної терапії інтенсивність болю за ВАШ зменшується через 3 місяці на 30–35 %.

The aim – was to assess the prevalence of chronic pain in patients with Parkinson's disease (PD) in Odesa region Material and Methods. The study was conducted on the basis of the Regional Clinical Hospital (Odesa). A retrospective analysis of the registry of patients (n=527) of PD, created by specialists of the regional center of extrapyramidal pathology. Additionally, a prospective examination of 50 patients aged 50–60 years with a verified diagnosis of PD was carried out. We evaluated the motor and non-motor manifestations of the disease, especially its course, paying particular attention to the manifestations of pain, depending on the therapy used. Results. The total score for KPPQ flares averaged (26.9±2.0) points. The highest intensity of the pain syndrome was observed for pain associated with fluctuations – (20.5±6.1) points and for night pain – (13.5±2.0) points. With orofascial pain, its intensity was (8.4±3.3) points, and with radicular pain – (7.5±2.7) points. With edema and signs of inflammation, the intensity of the pain responded (9.9±2.4) points. When assessing the effect of treatment on the severity of pain during prospective observation, it was found that the intensity of pain according to VAS decreases after 3 months by 30–35 %. Conclusions. In 121 (23.0 %) patients, pain syndrome of varying severity occurs. The most common were night pains (21.5 %) and musculoskeletal pains, both isolated (23.1 %) and in various combinations. Pain with fluctuations of various localization occurred in 27 (5.1 % of the total number of persons in the registry (n = 527)). Night pains occurred in 94 (17.8 %) cases, orofascial – in 29 (5.5 %). Pain associated with edema and signs of inflammation were observed in 58 (11.0 %), radicular pain – in 37 (7.0 %). When using combined antiparkinsonian therapy, the intensity of pain according to VAS decreases after 3 months by 30–35 %

Целью исследования была оценка распространенности хронической боли у больных болезнью Паркинсона в Одесской области. Материал и методы. Исследование проведено на базе Областной клинической больницы (г. Одесса). Проведен ретроспективный анализ реестра больных (n=527) ХП, созданного специалистами областного центра экстрапирамидной патологии. Дополнительно проведено проспективное обследование 50 больных в возрасте 50–60 лет с верифицированным диагнозом ХП. Оценивали моторные и немоторные проявления заболевания, особенности его течения, уделяя особое внимание проявлениям болевого синдрома в зависимости от примененной терапии. Результаты. Суммарная оценка по шкалам KPPQ составила, в среднем, (26,9±2,0) баллов. При этом самая высокая интенсивность болевого синдрома наблюдалась при боли, ассоциированной с флуктуациями – (20,5±6,1) баллов и при ночной боли – (13,5±2,0) баллов. При орофасциальной боли ее интенсивность составляла (8,4±3,3) баллов, а при корешковой боли – (7,5±2,7) баллов. При отеках и признаках воспаления интенсивность боли отвечала (9,9±2,4) баллов. При оценке влияния лечения на выраженность болевого синдрома при проспективном наблюдении установлено, что интенсивность боли по ВАШ уменьшается через 3 месяца на 30–35 %. Выводы. У 121 (23,0 %) пациента имеет место болевой синдром различной степени выраженности. Наиболее часто встречалась ночная (21,5 %) и мышечно-скелетная боль, как изолированно (23,1 %), так и в различных комбинациях. Боль с флуктуациями различной локализации встречалась у 27 пациентов (5,1 % от общей численности лиц в реестре (n=527)). Ночная боль встречалась у 94 (17,8 %) больных, орофасциальная – у 29 (5,5 %). Боль, связанная с отеками и признаками воспаления, была у 58 (11,0 %), корешковые боли – у 37 (7,0 %) пациентов. При применении комбинированной противопаркинсонической терапии интенсивность боли по ВАШ уменьшается через 3 месяца на 30–35 %