Дисертаційна робота присвячена проблемі вдосконалення та
впровадження екстреного ультразвукового обстеження при бойовій травмі
живота, вдосконалення методики видалення сторонніх тіл з м’яких тканин
під ультразвуковою навігацією, а також оцінки ефективності застосування
мініінвазивних методик лікування під ультразвуковою навігацією в лікуванні
обмежених гнійно-деструктивних ускладнень у поранених з бойовою
травмою живота.
Було проліковано 402 поранених з бойовою травмою живота, на базі
61 ВМГ (ІІ рівень медичного забезпечення) та ВМКЦ ПР (ІV рівень
медичного забезпечення). Загальний масив дослідження було розділено на
2 групи. Основну групу склали 194 поранених, в діагностиці та лікуванні
яких були впроваджені екстрене ультразвукове обстеження в об’ємі FASTпротоколу, діагностичні пункції під УЗ-навігацією, видалення сторонніх
тіл з м’яких тканин із застосуванням ультразвукових методів
візуалізації, мініінвазивні черезшкірні пункційно-санаційні та дренуючі
оперативні втручання під ультразвуковою навігацією. В групі порівняння –
208 поранених, комплекс діагностичних та лікувальних маніпуляцій включав
традиційні обстеження та оперативні втручання.
Розроблено та впроваджено в діагностику бойової травми живота на
ІІ рівні медичного забезпечення нову методику екстреного ультразвукового
дослідження за FAST-протоколом. Нами в 61 ВМГ надавалась медична
допомога 293 пораненим з бойовою травмою живота, із них 139 пораненим
основної групи проводилось ультразвукове обстеження в об’ємі FASTпротоколу, на відміну від 154 поранених підгрупи порівняння, котрим FASTпротокол не виконувався. Крім того, 37 (26,6 %) пораненим основноїгрупи з
діагностично-лікувальною метою були виконані пункції під УЗ-навігацією.
При ретроспективному аналізі діагностики та лікування поранених з
бойовою травмою живота у групі порівняння при первинному обстеженні
було виявлено 9 (5,8 %) недіагностованих пошкоджень органів черевної
порожнини. В основній групі частка недіагностованих пошкоджень ОЧП при
первинному обстеженні склала 2 (1,4%) випадки (p<0,05).
The dissertation is devoted to the problem of improvement and introduction of emergency ultrasound examination in combat abdominal trauma, improvement of the technique of removal of foreign bodies from soft tissues under ultrasound navigation, as well as evaluation of the effectiveness of the use of mini invasive methods of treatment under ultrasound treatment wounded with combat abdominal trauma. There were treated 402 wounded with combat abdominal trauma, based on 61 Military Field Hospital (II level of medical support) and Military Medical Clinical Center of the Southern Region (IV level of medical support). The total array of the study was divided into 2 groups. The main group consisted of 194 wounded patients, whose diagnosis and treatment included emergency ultrasound examination in the volume of FAST-protocol, diagnostic punctures under ultrasound, removal of foreign bodies from soft tissues using ultrasonic imaging methods, mini-invasive puncture-sanitation and draining surgery under ultrasound navigation. In the comparison group of 208 injured, the complex of diagnostic and treatment procedures included traditional examinations and surgical interventions. A new method of emergency ultrasound examination according to the FAST-protocol was developed and introduced into the diagnostics of combat abdominal trauma at the II level of medical support. We at 61 Military Field Hospital provided medical care to 293 wounded abdominal wounded patients, of whom 139 were wounded in the main group undergoing FAST-protocol volume, in contrast to 154 wounded in the comparison group whose FAST-protocol was not performed. In addition, 37 (26,6 %) wounded of the main group for diagnostic and therapeutic purposes were performed punctures under ultrasound. In a retrospective analysis of the diagnosis and treatment of wounded with
combat abdominal trauma, 9 (5,8 %) undiagnosed lesions of abdominal organs
were found in the comparison group at the initial examination. In the main group,
the proportion of undiagnosed lesions of the abdominal cavity at the initial
examination was 2 (1,4 %) cases (p<0.05).
