N 3 (184) 2023. P. 45–51

PRECONCEPT PREPARATION: AN OVERVIEW OF THE MAIN EVIDENCE-BASED RECOMMENDATIONS

Odesa National Medical University, Odesa, Ukraine

DOI 10.32782/2226-2008-2023-3-9

An overview of the main concepts of preconception preparation is presented, namely, mandatory nutritional support and supplementation of folic acid, iodine, iron and, if indicated, vitamin D, omega-3 polyunsaturated fatty acids, magnesium, and melatonin.

Personalized preconception preparation in practically healthy women (standard) alongside patients with extragenital pathology and women with gynecological pathology is substantiated, with the somatic and gynecological status, individual risks, which are significant for reproduction, taken account of. The need for consultations of a psychologist, a dentist, and an otorhinolaryngologist is noted.

Periconceptual care is substantiated. It includes one that is given in the early stages of biochemical and clinically coming pregnancy, up to 12 weeks, which potentially provides full-fledged gametes, implantation, placentation, embryogenesis and prevention of placental dysfunction and associated major obstetric syndromes, and in the long term, successful pregnancy, preservation of reproductive health, prevention of perinatal morbidity and formation of a positive pregnancy experience.

Key words: preconception preparation, placental dysfunction, nutritional support, microbiome.

REFERENCES

  1. Moreno-Fernandez J., Ochoa J.J., Lopez-Frias M., Diaz-Castro J. Impact of Early Nutrition, Physical Activity and Sleep on the Fetal Programming of Disease in the Pregnancy : A Narrative Review. 2020; 12 (12): 3900. DOI: 10.3390/ nu12123900.
  2. Well-being in hi-risk pregnancy : an integrative review. BMC Pregnancy and Childbirth, 2020. DOI: 10.1186/ s12884-020-03190-6.
  3. Koletzko B., Godfrey K.M., Poston L. et al. Nutrition during pregnancy, lactation and early childhood and its implications for maternal and long-term child health: the early nutrition project recommendations. Ann Nutr Metab. 2019; 74: 93–106. DOI: 10.1159/000496471.
  4. Baker B.C., Hayes D.J., Jones R.L. Effects of micronutrients on placental function: evidence from clinical studies to animal models. 2018 Sep; 156 (3): R69 – R82. DOI: 10.1530/REP-18-0130.
  5. Mastrolia S.A., Mazor M., Loverro G., Klaitman V., Erez O. Placental vascular pathology and increased thrombin generation as mechanisms of disease in obstetrical syndromes. 2014. 18; 2. DOI: 10.7717/peerj.653.
  6. Cha J., Sun X., Dey S.K. Mechanisms of implantation: strategies for successful pregnancy. Nat Med. 2012 Dec; 18 (12): 1754–67. DOI: 10.1038/nm.3012. PMID: 23223073; PMCID: PMC6322836.
  7. Mumford S.L., Michels K.A., Salaria N., Valanzasca P., Belizán J.M. Preconception care: it’s never too early. Reprod Health. 2014 Oct 2; 11: 73. DOI: 10.1186/1742-4755-11-73. PMID: 25273543; PMCID: PMC4196002.
  8. Gardella B., Dominoni M., Scatigno A.L., Cesari S., Fiandrino G., Orcesi S., Spinillo A. What is known about neuroplacentology in fetal growth restriction and in preterm infants : A narrative review of literature. Front Endocrinol. 19; 13: 936171. DOI: 10.3389/fendo.2022.936171.
  9. Leon R.L., Mir I.N., Herrera C.L., Sharma K., Spong C.Y., Twickler D.M., Chalak L.F. Neuroplacentology in congenital heart disease: placental connections to neurodevelopmental outcomes. Pediatr Res. 2022 Mar; 91 (4): 787–794. DOI: 10.1038/s41390-021-01521-7.2021.
  10. World Health Organization (WHO). Report of the commission on ending childhood obesity. Geneva : WHO, 24 March, 2016.
  11. The Global Strategy for Women’s, Children’s and Adolescents’ Health (2016–2030). Every Woman, Every Child. URL: https://globalalliancematernalmentalhealth.org/wp-content/uploads/2017/12/globalstrategyreport2016-2030-lowres.pdf.
  12. WHO recommendations for prenatal care for a positive pregnancy experience. World Health Organization; Geneva, Switzerland, 2016.
  13. Teresa Harper M.D. et al. Optimizing preconception care and interventions for improved population health. 2022. 11. DOI: /10.1016/ j.fertnstert.2022.12.014.
  14. Atrash H., Jack B. Preconception Care to Improve Pregnancy Outcomes: The Science J. Hum. Growth. Dev., 2020; 30 (3): 355–362. DOI: 10.7322/jhgd.v30.11064.
  15. Про внесення до наказу МОЗ України від 15.07.2011 р. № 417 «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» : наказ МОЗ України від 09.01.2014 р. № 7.
  16. Дубосарська З.М., Нагорнюк В.Т. Цукровий діабет і вагітність. Клінічна лекція. Медичні аспекти здоров’я жінки. 2019. № № 4–5 (125–126). С. 5–12.
  17. Стандарти медичної допомоги «Нормальна вагітність» № 1437 від 09.08.2022 р.
  18. Клінічна настанова, заснована на доказах «Нормальна вагітність» № 1437 від 09.08.2022 р.
  19. Прегравідарна підготовка. Клінічний протокол Міждисциплінарної асоціації спеціалістів репродуктивної медицини (МАРС). Версія 2.0. Status Praesens. 2020. 128 с.
  20. American diabetes association. Standards of Medical care in diabetes. Abridges for primary care providers. Diabetes. 2022, 40 (1): 10–38. DOI: 10.2337/cd22-as01. PMID: 35221470; PMCID: PMC8865785.
  21. Cipolla-Neto J., Amaral F.G., Soares J.M.Jr., Gallo C.C., Furtado A., Cavaco J.E., Gonçalves I., Santos C.R.A., Quintela The Crosstalk between Melatonin and Sex Steroid Hormones. Neuroendocrinology. 2022; 112 (2), 115–129. DOI: 10.1159/000516148. Epub 2021 Mar 26. PMID: 33774638.
  22. Консенсус ACOG щодо акушерської допомоги № 9: Рівні особливої допомоги: корекція. Акушерство та гінекологія. 2023; 141 (4). 864 с. DOI: 10.1097/AOG.0000000000005128.
  23. Chiu W.L., Boyle J., Vincent A., Teede H., Moran L.J. Cardiometabolic Risks in Polycystic Ovary Syndrome: Non-Traditional Risk Factors and the Impact of Obesity. 2017; 104 (4): 412–424. DOI: 10.1159/000455233.
  24. Татарчук Т.Ф., Регеда С.І., Капшук І.М. Особливості гормонального статусу жінок із синдромом полікістознизних яєчників з різними конституціальними типами. Здоровье женщины. № 9. С. 112–115 (українською мовою).
  25. Chiu W.L., Boyle J., Vincent A., Teede H., Moran L.J. Cardiometabolic Risks in Polycystic Ovary Syndrome: Non-Traditional Risk Factors and the Impact of Obesity. 2017; 104 (4): 412–424. DOI: 10.1159/000455233.
  26. Farahi N., Zolotor A. Recommendations for preconception counseling and care. Am Fam Physician. 15; 88 (8): 499–506. Erratum in: Am Fam Physician. 2014 Mar 1; 89 (5): 316.
  27. Good maternal nutrition. The best start in life. WHO Regional Office for Europe. Copenhagen. 2016.
  28. Hanson Mark A., Bardsley Anne, De-Regil Luz Maria et al. The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) recommendations on adolescent, preconception, and maternal nutrition: “Think Nutrition First”. Int J Gynaecol Obstet. 2015: S. 213–53. DOI: 10.1016/S0020-7292(15)30034-5.
  29. Balsarkar G. Pregnancy as an Opportunity to the Obstetricians to Improve Long-Term Maternal Health. J Obstet Gynaecol India. 2023: 1–2. DOI: 10.1007/s13224-023-01741-3.
  30. Поливитамины для беременных: обзор рекомендаций, основанных на фактах доказательной медицины. Здоров’я України. 2015. Жовтень, р. 38–40.
  31. Shi Lin, Liu Xinghui, Chen Peng, Gao Yan, Sun Jianli, Jin Chao. Retrospective of multivitamin supplementation during pregnancy and pregnancy outcomes array research. Chinese Journal of Practical Gynecology and Obstetrics. February 2020. Vol. 36, Issue 2. P. 177–181.
  32. Wilson R.D., O’Connor D.L. Maternal folic acid and multivitamin supplementation: International clinical evidence with considerations for the prevention of folate-sensitive birth defects. Prev Med Rep. 25; 24: 101617. DOI: 10.1016/j. pmedr.2021.101617.
  33. Резниченко Г.І. Роль інозитолів і фолатів у відновленні репродуктивної функції в жінок та профілактиці вроджених вад розвитку. Огляд літератури. Репродуктивна ендокринологія. 2021, № 5 (61). 95–98. DOI: http://dx.doi.org/10.1837 0/2309-4117.2021.61.95-100 (українською мовою).
  34. Almeida S. Suplementação de iodo na gravidez e impacto no desenvolvimento neurocognitivo da criança. Revista Portuguesa de Medicina Geral e Familiar. Vol. 38, № 5. 497–510.
  35. Lopes C.A., Prazeres S., Martinez-de-Oliveira J., Limbert E., Lemos M.C. Iodine Supplementation in Pregnancy in an Iodine-Deficient Region: A Cross-Sectional Survey. 2022. 14 (7). DOI: 10.3390/nu14071393.
  36. Від менеджменту субклінічного гіпотиреозу до лікування раку щитоподібної залози: підсумки освітнього курсу Thyroidmeeting. Діабетологія. Тиреоїдологія. Метаболічні розлади. № 2 (42). 16–17 (українською мовою).
  37. Chittimoju S.B., Pearce E.N. Iodine Deficiency and Supplementation in Pregnancy. Clin Obstet Gynecol. 2019; 62 (2). 330–338. DOI: 10.1097/GRF.0000000000000428.
  38. Biswas K., McLay J., Campbell F.M. Selenium Supplementation in Pregnancy-Maternal and Newborn Outcomes. J Nutr Metab. 2022 May 4; 2022: 4715965. DOI: 10.1155/2022/4715965.
  39. Ших ЄВ. та ін. Досвід застосування різних схем дозування холекальциферолу для досягнення адекватного рівня у пацієнтів з порушенням репродуктивної функції. Акушерство та гінекологія. № 2. 143–147 (українською мовою).
  40. Паєнок О.С., Маслянко В.А., Паньків І.В. Вплив вітаміну D на перебіг вагітності, розвиток плода та здоров’я дітей у постнатальному періоді. Міжнародний ендокринологічний журнал. Т. 14, № 7. 694–704 (українською мовою).
  41. Akbari S., Khodadadi B., Ahmadi S.A.Y. et al. Association of vitamin D level and vitamin D deficiency with risk of preeclampsia : A systematic review and updated meta-analysis. Taiwan J. Obstet. Gynecol. Vol. 57. № 2. Р. 241–247.
  42. Qin L., Lu F.G., Yang S.H. et al. Does Maternal Vitamin D Deficiency Increase the Risk of Preterm Birth : A Meta-Analysis of Observational Studies. 2016. Vol. 8, № 5. Р. 301.
  43. Chu J., Gallos I., Tobias A. et al. Vitamin D and assisted reproductive treatment outcome: А systematic review and metaanalysis. Reprod. 2018. Vol. 33, № 1. P. 65–80.
  44. Pal L., Zhang H., Williams J et al. Vitamin D status relates to reproductive outcome in women with polycystic ovary syndrome: secondary analysis of a multicenter randomized controlled trial. Clin. Endocrinol. Metab. 2016. Vol. 101, № 8. P. 327–3035.
  45. Firouzabadi F.D., Shab-Bidar S., Jayedi A. The effects of omega-3 polyunsaturated fatty acids supplementation in pregnancy, lactation, and infancy: An umbrella review of meta-analyses of randomized trials. Pharmacol Res. 177:106100. DOI: 10.1016/j.phrs.2022.106100.
  46. Massari M., Novielli C., Mandò C., Di Francesco S., Della Porta M., Cazzola R., Panteghini M., Savasi V., Maggini S., Schaefer E., Cetin I. Multiple Micronutrients and Docosahexaenoic Acid Supplementation during Pregnancy: A Randomized Controlled Study. 2020, 13; 12 (8): 2432. DOI: 10.3390/nu12082432.
  47. Добрянський Д.О., Знаменська Т.К., Воробйова О.В., Воробйова І.І. Значення довголанцюгових поліненасичених жирних кислот для здоров’я та розвитку немовлят. Репродуктивна ендокринологія. 2019. DOI: 10.18370/2309-4117. 2018.47.54-62 (українською мовою).
  48. Шурпяк С.О. Соматичні та акушерські аспекти дефіциту магнію (клінічна лекція). Здоров’я жінки. 8 (114). 10–16 (українською мовою).
  49. Spatling L., Classen H.G., Kisters K., Liebscher U. Supplementation of Magnesium in Pregnancy. Journal of Pregnancy and Child Health. DOI: 10.4172/2376-127X.1000302.
  50. Spatling L., Classen H.G., Kisters K. et. al. Supplementation of Magnesium in Pregnancy. Journal of Pregnancy and Child Health. 04 (01). DOI: 10.4172/2376-127X.1000302.
  51. Кирильчук М.Є. Роль магнію і деяких вітамінів у профілактиці прееклампсії. Новини медицини та фармації. № 3 (українською мовою).
  52. Jacob C.M., Killeen S.L., Fionnuala M. et al. Prevention of noncommunicable diseases by interventions in the preconception period: A FIGO position paper for action by healthcare practitioners. 2020. DOI: 10.1002/ijgo.13331.
  53. Schumacher M., Mattern C., Ghoumari A., Oudinet J.P., Liere P., Labombarda F., Sitruk-Ware R., De Nicola A.F., Guennoun Revisiting the roles of progesterone and allopregnanolone in the nervous system: resurgence of the progesterone receptors. Prog Neurobiol. 2014. 113: 6–39. DOI: 10.1016/j.
  54. Pereira M.L., Levy M., Nissapatorn V., de Oliveira G.L.V. Editorial: Women in microbiome in health and disease. 2021. Front Cell Infect Microbiol. 2022 Oct 11; 12: 1054190. DOI: 10.3389/fcimb.2022.1054190.
  55. Geng J., Ni Q., Sun W., Li L., Feng X. The links between gut microbiota and obesity and obesity related diseases. Biomed Pharmacother. 2022 Mar; 147: 112678. DOI: 10.1016/j.biopha.2022.112678.
  56. Chopra C., Bhushan I., Malvika M. et al. Vaginal microbiome: considerations for reproductive health. Future microbiology. 2022. № 17. DOI: 10.2217/fmb-2022-0112.